Бо власний, на жаль, може бути лише один.
Хіба що ПРО ЦЕ (тобто про власну смерть) можна написати кілька разів - переосмислити і передумати.
Я особисто маю чимало таких прозових "помирань". То, може, це сублімація, шановний Андрію?...
Ага я теж полюбляю такі казочки :)
Всьо струйово.
Два зауваження.
1. Якось швидко батько пропив меблі.
Знав людей які з пляшкою були "на ти". Процес пропивання речей розпочинається поступово і триває довший час.
2. Один з висновків - "всі баби - шл...
Хоч би тому, що їх легше вивчити напам'ять, якщо сподобалися.
От сподобався мені цей твір. А процитувати нікому не можу - не запам'ятовується.
Може, спробуєте цю густу філософію розлити у традиційний посуд?...
Для вас думка важливіша за почуття, за фонетику і за ритм. Спробуйте висловити усе це прозою, повинно вийти.
Поетами народжуються. Прозаїкам можна стати. Принаймні такі випадки зафіксовані.
Успіхів...
І знову класна думка для вірша. Молодець. І перші дві строфи абсолютно адекватні. А от третя уже виглядає вставною. Без третьої можна було б цілком обійтися. Щодо четвертої - тут перші два рядки без претензій, а от з третім і четвертим проблеми. Ну і п'ят...
Класний образ. Та і вірш дуже зграбний. Жалко, що образ нецілованого світу не знайшов свого розвитку у тексті. А так хотілося. Принаймні мені, нецілованому Рабіновичу....
Але потреба в ньому є. Скільки можна нашим жінкам читати іноземні історії?
Беріться за роман. Дамські романи - це дуже перспективна, грошемістка і славопотенційна галузь. Каже без тіні іронії. Бо якщо є жінки, має бути жіноча література.
Спитайте у Лесі...
Уже був погодився із паном Камаєвим, коли раптом уявив собі цей текст без останніх абзаців і вийшло ідіотство. Кінець потрібен, не той - та інший. А тут є життєдайний висновок, що всі баби - шльондри. Філософія.
Замовляю автору щось більш оптимістичне.
...
Гарний психологічний етюд. Дійсно, чому вони так легко прощаються з життям? Злість, образа на цілий світ, неувага близьких.
Дещо розчарував фінал - нагадує шкільну виховну годину. Після похорону в закритій труні варто було зупинитися, останні п'ять абза...