І думка прозора. Інтимна лірика - взагалі цікава штука. Це як піддивлятися у вікно. Розкріпачує уяву :)...

Мені сподобалося. Тільки з ритмом у шостому рядку негаразд, або "мріятимуть" треба наголошувати на "я", що непродньо, або виходить єдиний у вірші ритмічний збій нічим не спричинений і не виправданий. Ну і "замість крові слід" не зрозумів. А барвінок із ро...

В перед, якщо хтось, наприклад, в'їхав вам в перед. А якщо годиний йдуть, то вперед.
І беззупинно стука в грудь
Мов той комп*ютер
Виходить, що комп*ютер стука в грудь.
Годинник значити буде хвилі - я не зрозумів, що ви маєте на увазі під "значити"...

Пане Юрію! У вас забагато полонізмів і не тільки у лексиці, але й у побудові речень. Типовий приклад - "Бо чи серед поля квітучого квітку знайдеш таку гарну" Порядок слів не український і не через риму, бо вірш білий. Українською було б - Чи знайдеш серед...

Моє старе серце радіє, коли читаю подібні вірші. Людина володіє формою, так легко і невимушено складає слова, що просто завидки беруть. Єдине, що мені здалася дивною тема, хоч жанр лімерикив сам по собі є дещо пародійним, чи то пак, іронічним. Але російсь...

Пробачте. Спочатку дуже зацікавило. А оце Забудеш? Якщо розбудиш - не второпав. Моя жінка теж не любить коли я її буджу. Але забудеш тут ні до чого. Хіба що фонетика. Можна так - як розбудиш, не забудеш і будити більш не будеш :) Жарт....

"Почав ти, солдате, добре. Закінчив погано". Я вже озвучував цю думку в якійсь зі своїх рецензій. Тут той самий випадок. Думка непогана, я б навіть сказав, що свіжа. І перша строфа нормальна. А от починається сльоза-Колима, дарма-імена - і гаплик. Шановн...

Мені здалося, що задля такого довгого вірша замаленька ідея. Пейзаж сьогодні у поезії пасе задніх і не тому, що українці припинили милуватися пейзажами. До речі, це й прозова проблема. Раніше усі твори починалися з якої-небудь річки Роставиці. А зараз одр...

Даний твір викликає дивні відчуття. З однієї сторони шкода дівчини, видно, що вона переживає всією своєю душею і коли цей твір написала, знаходиться на межі нервового зриву. Проте, не зрозуміло, що вона робить для покращення ситуаціїї. Вона просто дарить ...

Як казав хтось на ГАКу (підозрюю, що це був шановний А.Санченко), як корабель наречеш, так він і потоне. Або щось такого. Насправді ж цей твір Стели Заблоцької мене зацікавив. Написано яскраво й виразно. Дуже бентежна й емоційна штукенція. Чудові прості р...