сподобалось все:) мерсі!...

вірш легкий як осінні яблука :) смакота.......

сподіваюсь, що не автобіографічно? втім, у літературі сумне пишеться ліпше за веселе - тому не вагаючись рекомендую!!
з повагою!...

ну що може сказати хлоп на ці слова? а ніц! показно посміятися, вдавши шо то його не стосуєся... або образитися, тим самим ще чіткіше вказавиш, що це якраз його стосуєся найбезпосереднішим чином:) я ще свій варіант не вибрав, тому просто встану і поаплоду...

гарний вірш. не тільки для сентиментальнихвчителів молодшої школи.......

як на мене особливо влучно про вечірню сук ню і ледь свій дім. дуже влучне зауваження було у дани,але хіба не можна припустити, що для чоловіків бальзаківський вік, вік так званного другого цвітіння, наступає пізніше,значно пізніше.... як на мене це логіч...

Я аплодую Вам стоячи....

як завджи у вас вірші пісенні. співаються у голові.
цей же ніжний, навіюючий спокій. сприйнялось, як колискова. заколихати б кохану голосом....

згадалось "твій кридит на кров і воду, на тепло, що я проводжу"...(с)
це було б гарним зізнанням.
а ще знаю, як це, тримати те, про що мовчить чоловік. гарна поезія. відчулось . дякую....

Вужик – це пізнання. Він не душить, а кусає...
Лише так джмелик-сумління оживає.
Мости – Дерева...
А за ними Вічність –
Замріяне обличчя,
Світить ніччю...
...