Хто не сПрийняв, чи того варто повертати?...

На себе так не можна класти хрест. Не можеш - не обіцяй. Хто може - хай обіцяє.
Головне - не змушувати когось. Мене ніхто не змушував... Не важливо, кому ці слова, важливо - хто їх може сприйняти на себе. Хіба я сказав хоч слово криве?
Якщо Ти боїшся мі...

Абсолютна істина заперечує будь-яке існування...

Де проходить межа між переповненням та втратою? Наче ходіння по гострій грані між "тепер" і "потім", між тим, що було і чого скоро вже може не стати. Зворушливий вірш.

З повагою,
Віка Йіхова...

Теде, невже і у Вас осінній настрій? А вірш гарний - справді, наче сумний осінній сон, де зачаїлися останні мрії та сподівання. :)

З повагою,
Віка Йіхова...

Оксанко, Ваш вірш такий "смачний", що враз захотілося покуштувати яблук. І ніжний дуже, як і всі Ваші вірші. Чудово! Вірш погладив, наче пір´ячко.

З повагою,
Віка Йіхова...

і сюжет близький своїм настроєм, може тому і сподобалось. еротика - вона і в африці еротика! пишибудьласкаще:)...

а що коли одне з тобою небо
твоє палало – опіки мені...
у літньому дощі жила потреба,
чом клаптями згорало у вогні?

а що коли одне з тобою серце...

навіялось вашим віршем......

таке не коментують... третій зайвий:)...

сподобалось все:) мерсі!...