Ти хворієш не мною. Хвороби твої - не хвороби.
На прадавній землі я щоночі печу коровай,
Щоб на ранок, коли прилетиш голосним довбодзьбом
Хлібом-сіллю зустрів тебе, долею скривджений, край.
Але ти не литиш, позабувши дорогу додому,
Розгубивши в сві... |