Сиджу, гортаю стрічку новин. Сумно. ...

Якби я був професором філології і писав офіційну рецензію, то висловився б якось так:
Автор ретельно вибудовує автономний поетичний світ, авторський міф. Як дбайливий господар за власним проєктом власноруч зводить дім, обставляє кімнати, розвішує портрет...

Якщо вічне повернення - це рух по спіралі, то воно має не текий вже й архаїчний та приречений вигляд....

Відчуваю, що пережите. Сам колись так переживав і бідкався.

З повагою, Валерій Цимбалюк...

Написано дуже ценічно і правдиво. Постлітературно. Пережив колись щось подібне і практично згоден із кожним Вашим словом.

З повпгою, Вплерій...

хотілося б побільше на ГАКові...

Цікавий був автор, хоч і простий одеський інженер.
Рукописи не горять.
Особливо підвішені на ГАКу....

Настільки коротко, що аж нецікаво.
Тут погоджуюся з М.Гоголем...

Як же цікаво зараз читати такі твори!
Та рецензії до них!!...

... Гоголівської Академії, наткнувя на таку рецензію:
"Бо література покликана говорити про вічне. Гріх актуальності - смертний гріх для митця, чи принаймні смертельний. Спочатку подію треба перетравити, до вітру нею сходити, а потім уже писати про неї."...