Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2522
Творів: 45485
Рецензій: 89029

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Міфотворці. Правило перше (архаїчне), автор: Катерина Омельченко)

© Максим Т, 13-02-2018
Катерино, ріспект, звісно, це ж Свіфт якийсь, але маю зауваження, навіть заперечення.
В такій памфлетично-псевдотрактатній манері не варто прямо називати проблему, НМСД. Якщо Ви вже так все круто закрутили та майстерно змайстрували, варто було би питання мови також назвати чимось іншим. Насправді - і до того ж чимось таким дріб'язковим, невартим, негідним, це на тлі аж отакенних перепітій було б круто. Закони, так би мовити, жанру, цього вимагають. А так - дещо невишукано виходь: коли питання названо прямо, про нього й казати треба прямо, а коли Ви обралу мову іносказання, гротеску, фантасмагорії - все повинно бути таким, НМСД. Як зразок - згадаємо війну тупоконєчніков і остроконєчніков.
До того ж - це вже секрет наступного рівня - коли Ви позначити питання мови іншим чимось (наприклад, колір тротуарної бруківки), тоді Ваш твір зробиться нетлінним. Під колір тротуарної бруківки що завгодно підійде, а твір лишатиметься актуальним на віки - адже ідіотізм, на відміну від проблеми, наприклад, мови або чогось ще дійсного, є невичерпним і нескінченним.
Ось такі маю ремарочки.
А стиль - блєск! Тут нема що сказати. Хіба що не варт користуватися словами типу "лузер" - одразу коле око, воно в цьому вишукано-іронічно-саркастичному тексті чужорідне, якесь просторєчноє.
З повагою, щиро Ваш, Максим

Зустрів в одному тексті майже поруч шалик, наплічник і меседж і зробилося мені так сумно, так сумно...
Отже, Ви рухаєтеся куди треба, так дєржать!
М

© анонім (93.73.254.—), 16-02-2018

Думаю, що відповідь рано чи пізно знайдеться. Єдине, що хочу зауважити - це щодо підходу Гільдії до питання мови. Я сама ненавиджу розмови про так зване засмічення автентичної мови і вважаю, що займатися вилученням запозичених слів та шукати їм відповідники в доісторичних джерелах - марна та невдячна справа. Власне розуміння мови я перенесу й на Гільдію - тож навряд чи вона перейматиметься саме цим. Єдине, чого вона хоче, так це, щоб люди спілкувалися українською так, як вони це роблять, без формалізму. До того ж, це, навіть, не воля Гільдії, а радше поступка державі (про це йшлося), бо Гільдії, в принципі, все одно. Цього ще не видно зараз, і лише згодом образ Гільдії вималюється у щось більш конкретне, зрозуміле і - так - негативне. Робота ще кипить, а слово лузер, швидше за все, буде замінене якимось специфічним терміном, притаманним суто грі як от сізіф, агасфер чи ще щось на кшталт. Може, і невдаха згодиться, хоча дуже прозаїчно)))

© Катерина Омельченко, 16-02-2018

Loser не можна вживати хоча б з тих міркувань, що Кодекс гри так високо ставить питання мови. З огляду на тенденції громадської думки, та й загалом після дослідження словників, доходиш висновку, що антонімом до "перемога" є не "поразка", а "зрада", відповідно, антонімом до "переможця" є "зраджений". Зрозуміло, що це нісенітниця; але щось із цим треба робити. Якщо вже Кодекс такий гуманний, він міг би вести мову про "переможців" і "непереможців", але це якось незграбно.
З огляду на мої першу пораду, про заміну мови на дещо інше, гадаю, після такой - вдалої - заміни можна буде підібрати якесь відповідне слово. Але це, звісно, лише в тому випадку, коли Ви знайдете хорошу альтернативу.
Якщо я щось таке вигадаю, я скажу (перше, що спадає на думку, - щось про язик туди, але це перше-ліпше, але не найліпше).
Треба думати ще )
З повагою, Максим

© Максим Т, 16-02-2018

На жаль, ні те, ні інше не підходить, бо, по-перше, слово має асоціюватися в першу чергу з грою, адже планую розділити суспільство на категорії залежно від їхнього статусу в грі (лузер, звісно, вже набув відтінку "невдахи", але для мене досі залишається тим, хто програв у грі), а по-друге, "лох" також ніяк, бо гра - це справа шляхетна, а Гільдія така само шляхетна організація. Тому, досі думаю, хоча лузер - це дійсно жах))) Дякую.

© Катерина Омельченко, 14-02-2018

Катерино, є таке українське слово - це "невдаха", або просторічне, звульгаризоване "на блатняку" - "лох".

З повагою,
Віка

© анонім (213.220.231.—), 14-02-2018

Максиме, якби ж то я могла скористатися вашою порадою, я була б дуже щаслива, адже те, що ви кажете - як блискавка серед пітьми, але, на жаль, я не можу вигадати, що могло б спрацювати у цьому контексті замість прямого називання проблеми. Я спробую щось вигадати, та наразі бачу, що уяви мені бракує. Може, через те, що ваші слова заскочили мене зненацька, я не думала про твір у такому ключі, а це - дуже цікава перспектива. Тобто з цією думкою треба переспати, перетравити її, а там може щось і вийде.
Ненавиджу цього "лузера". Мені необхідний був український еквівалент англійського loser, але одним словом, щоб так при нагоді можна було зручно назвати цілу верству населення. Тому "ті, що програли" мені не підходили, а достойної заміни не знайшла. Не вигадавши нічого кращого, вимушена була скористатися цим нікчемним лузером)
Дуже дякую за змістовну рецензію, що надихає та висвітлює твір в іншому, цікавому світлі.

© Катерина Омельченко, 13-02-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.0411970615387 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …