Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Неспокій дона Хуана, автор: Катерина Омельченко)

Я взагалі-то не великий знавець такого роду історій. Справді, відчувається, що писалося легко й невимушено, але...
Я бачу, Катерино, що про фінал вже було зауваження. Подивіться: в одній точці простору й часу опиняються дон Хуан, його онук-інкуб і біла дівка-суккуб (це взагалі-то проблема, є така гадка, що інкуб і суккуб суть одне й те саме в різних подобах - диявол; є ще така думка, що суккуб або інкуб - "нє биваєт" і є мірою негативної енергіїї живого організму, але хтто його зна, як воно там насправді). Ну, от. Зібралися вони разом - і відбувається сутичка витриманих довгим життям і стражданнями сподівань дона Хуана, вибриків онука-зрадника та цієї ... ммм... дівулі. Тут виникає супер-конфлікт, що має потой- та посейбічні виміри, сутичка світла й темряви, загалом багатьох речей антагоністичного ґатунку та надзвичайної потужності. Згадайте, наприклад, "Дозори" - що там відбувалося, коли стикалися подібні сили?
І шо? Сонні взяв собі й пішов, а Хуан припинив сміятися. Тобто отакезний конфліктише завкінчився нічим. Як на мене, цей Іван Грозний просто зобов'язаний щонайменше вбити свого сина, тобто дон Хуан свого онука. Аббо дівку. Або обох. Або себе. Або з пересердя знищити світ або Місяць. Ну щось! - така напруга не може закінчитися нічим. Занадто потужні сили, занадто високі ставки, як на мене.
Звісно, фінал може бути парадоксальним і неочікуваним. Ну, не знаю. Доки там той Хуан, значить, цілився в Сонні, його забрали в божевільню для індіанців-ветеранів-праці-алкоголіків. Звісно, це дурня. Але світ можна було би перекинути догори дригом, здивувати читача, ось це буде парадокс. Головне - неочікуване повинно вражати по-хорошому (типу "ОВ-ВА!!!!"), а не по-плохому (типу "тюююююю....").
Гадаю, варто ще посидіти над доном Хуаном і його неспокоєм - вони того варті.
Успіхів і натхнення - по вінця!
З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027573823928833 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати