Це Ваш випадок клінічний, бо, кажуть "Царство небесне!" не тільки тоді, коли поминають, а кожного разу як згадують. І цукерки можна давати за Царство небесне не лише коли поминаєш, а й з іншого приводу, коли покійник за себе нагадує... чи то сном, чи то своїм земним днем народження, дата якого викликає в тобі бурхливі згадки за нього... Ваша помилка в тому, що Ви прив'язуєте "Царство небесне!" лише до поминок, тоді як воно може вживатися до будь-якої згадки за покійника... Бабуся дала цукерки не за день народження, а саме за царство небесне... день народження був лише причиною, якою покійник за себе нагадав...
Щодо Христа: Христос не непомерлий... він як-раз померлий, але воскреслий... і це надзвичайно принципово... непомерлими, за Біблією, були тільки двоє - Єнох та Ілія... їх Бог поза смерті забрав до себе на небо...
Тяжкий випадок, клінічний. Ну добре, ще раз, але вже востаннє, розкажу як дитині: у нашій вірі прийнято поминати померлих не в день їх народження ("... Сьогодні день народження моєї мами…»), а в день їх смерті. В день, коли вони померли, кожного року, люблячі їх родичі їх поминають, роздають цукерки і таке інше.
В день їх смерті поминають, розумієте, а не в день народження!
В день народження померлих не поминають!
Ісус Христос - не померлий! Тому святкують Його Різдво.
Якщо у Вашому місті померлих поминають на день їх народження, то це тільки свідчить про неухильне єднання всіх вір.
І старі люди із села мабуть відрізняються від старих людей із міста, раз Ви так кажете.
Прощайте
Так розумію, що говоримо за Ваші проблеми із зором. Бо, написано: "За Царство Небесне. Сьогодні день народження моєї мами…"
Не висмикуйте, а цитуйте повністю, коли вже взялися критикувати.
І не смішіть релігійним авторитетом "старих людей"... Позаяк, ті Ваші "старі люди" в 50-ті були жовтенятами, що разом з учителькою плакали за Сталіном... в 60-ті піонерами та комсомольцями, що реготали над релігійністю своїх бабусь... у 70-80-ті комуністами або безпартійними, голова яких була, як правило, забита однією ж тією радянською половою... в 90-ті і пізніше вони вже разом, мов на парад, побігли до церкви... де їх тепер уже лякав не парторг, а, переважно, жирний російський піп...
Тож, хочете бути як вони - будь ласка! Але, нічого їх забобони перетворювати у авторитетні аргументи.
Ваша правда: все, що Ви тут наговорили - собаці під хвіст... Бо, бабуся давала цукерки саме за Царство Небесне... коли не вірите своїм очам, то хай Вам хто-небудь перечитає вголос... може дійде...
Щодо Вашої преамбули: з чого Ви раптом взяли, що мені цікаво читаєте Ви мене чи ні... а, якщо ні, то чому?
Моя Вам порада: не надувайте так щоки... можете ненароком луснути!
З повагою і все таке...
