Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46233
Рецензій: 90335

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: СПІЛЬНЕ РІЗДВЯНЕ ОПОВІДАННЯ , автор: ВЛАДИСЛАВА)

© Уляна Янко, 04-01-2018
Автор завмер на місці. За кілька секунд його обличчязмінилося кілька разів: спочатку почервоніло потім зблідло, потім позеленіло, а потім скривилося у гримасі невимовного жаху і болю, так, ніби його одночасно розіп'яли, задушили, і пристрелили.
Матильда теж принишкла . Вона першою вийшла зі ступору, показавши жествми щоб не відчиняти. ВІдвідувач виявився настирним, бо дзвонив і дзвонив знову, рнаганяючи ще більший ( якщо більший ще можливо було нагнати ) на нещасного писаку. Матильда ж від страху швидко оговталася. ЇЇ практичний розум спрацював конструктивно і вона вигадала чудовий план. Швидко вхопила блокнот і ручку, що теж вивалилися з бандеролі, мабуть у якості презента, і написала: "На балкон!". Показала це чоловікові і почала навшпиньки скрадатися в бік кімнати, де був вихід на балкон,на якому бувс аварійний вихід на горище їхньої дев'ятиповерхівки. Автор нарешті теж трохи прочуняв, обличчя набуло більш-менш нормального вигляду, і чоловік спочатку роззирнувся, а тоді теж став навшпиньки і зробив крок в бік кімнати. Другого зробити не встиг,.Почув лише, як позаду відчинилися вхідні двері до квартири. ВІдчинилися самі. Без його чт Матильдиної допомоги з цього боку,, без скреготу тещиного ключа, чи навіть злодійської відмички з тамтого боку.
"Нехай це буде кошмарним сном", -подумав Автор, тоді почав хреститися ( хоч він і був затятим атеїстом), здушено пролепетав вголос "прошу-прошу-прошу, порятуй мене, вища сило, обіцяю ніколи більше не мріяти стати відомим письменником " і замість кинутися до балконного аварійного виходу, несподівано розвернувся..Те що він побачив, не було ні тещею, ні злодієм,. Воно і справді нагадувало сон. Кошмарний чи ні, Автор ще не вирішив. Бо на порозі й не було нікого. Але, що було за порогом, це було щось несусвітнє. Замість знайомого сходового майданчика отетерілий Богословський побачив нескінчену анфіладу готичних арок,що ніби випливали з темряви. Навколо клубочився ні то туман, ні то дим, а над арками весь час спалахували блискавиці і звідкись згори осипалися жарини. "Я сплю, -- промайнуло в думці. -- Ну. раз я сплю, то чому б мені не поглянути, що там у моєму сні поза квартирою Потім розповім друзям, або ж напишу.. , тут чоловік осікся, згадавши про обіцянку, -- або прділюся з жінкою, посміємося разом.".Богословський осмілів і рушив, підштовхуваний жагою пізнання...

Відгуків поки що немає

© ,

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.1489400863647 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …