Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51625
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: СПІЛЬНЕ РІЗДВЯНЕ ОПОВІДАННЯ , автор: ВЛАДИСЛАВА)

Автор завмер на місці. За кілька секунд його обличчязмінилося кілька разів: спочатку почервоніло потім зблідло, потім позеленіло, а потім скривилося у гримасі невимовного жаху і болю, так, ніби його одночасно розіп'яли, задушили, і пристрелили.
Матильда теж принишкла . Вона першою вийшла зі ступору, показавши жествми щоб не відчиняти. ВІдвідувач виявився настирним, бо дзвонив і дзвонив знову, рнаганяючи ще більший ( якщо більший ще можливо було нагнати ) на нещасного писаку. Матильда ж від страху швидко оговталася. ЇЇ практичний розум спрацював конструктивно і вона вигадала чудовий план. Швидко вхопила блокнот і ручку, що теж вивалилися з бандеролі, мабуть у якості презента, і написала: "На балкон!". Показала це чоловікові і почала навшпиньки скрадатися в бік кімнати, де був вихід на балкон,на якому бувс аварійний вихід на горище їхньої дев'ятиповерхівки. Автор нарешті теж трохи прочуняв, обличчя набуло більш-менш нормального вигляду, і чоловік спочатку роззирнувся, а тоді теж став навшпиньки і зробив крок в бік кімнати. Другого зробити не встиг,.Почув лише, як позаду відчинилися вхідні двері до квартири. ВІдчинилися самі. Без його чт Матильдиної допомоги з цього боку,, без скреготу тещиного ключа, чи навіть злодійської відмички з тамтого боку.
"Нехай це буде кошмарним сном", -подумав Автор, тоді почав хреститися ( хоч він і був затятим атеїстом), здушено пролепетав вголос "прошу-прошу-прошу, порятуй мене, вища сило, обіцяю ніколи більше не мріяти стати відомим письменником " і замість кинутися до балконного аварійного виходу, несподівано розвернувся..Те що він побачив, не було ні тещею, ні злодієм,. Воно і справді нагадувало сон. Кошмарний чи ні, Автор ще не вирішив. Бо на порозі й не було нікого. Але, що було за порогом, це було щось несусвітнє. Замість знайомого сходового майданчика отетерілий Богословський побачив нескінчену анфіладу готичних арок,що ніби випливали з темряви. Навколо клубочився ні то туман, ні то дим, а над арками весь час спалахували блискавиці і звідкись згори осипалися жарини. "Я сплю, -- промайнуло в думці. -- Ну. раз я сплю, то чому б мені не поглянути, що там у моєму сні поза квартирою Потім розповім друзям, або ж напишу.. , тут чоловік осікся, згадавши про обіцянку, -- або прділюся з жінкою, посміємося разом.".Богословський осмілів і рушив, підштовхуваний жагою пізнання...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.036311149597168 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати