Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Донецькі сни, автор: Артур Сіренко)

Ми, київські, не любимо Донецьк і донецьких ще з давніх давен, задовго до поточних подій, десь, приблизно з девяностих, коли зробилося популярним сакраментальне "понаїхали тут." Воно не стосувалося ні полтавчан, ні львівян, ні франківців - нікого, окрім мешканців Донбасу, що, всі разом, називалися донецькими. Може, то й було результатом чиєїсь свідомої політики розділення українців на класи, але я відчувала це ніби на генетичному рівні. Відчувала приблизно те саме, що до Росії, нашого трьохсотлітнього ворога й ката. Я ніколи не розділяа думки, що ми з донецькими чи росіянами - один народ. З донецькими, може, колись давно були, але вже давно й не є... Але ваші розкішнв твори мають на мене якийсь дивний, та однозначно позитивний вплив. Я починаю розуміти, що не обовязково відчувати спорідненість чи визнавати навязані родинні звязки з тими, з ким ти їх не відчуваєш. Але можна дивитися на них доброзичливо, як на якесь унікальне явище, як на чужу, цікаву культуру... Аби тільки їхні швидше припинили вбивати наших, тоді, може, за кілька років чи десятиліть можна буде щось спробувати... Дякую.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042243003845215 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати