Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2539
Творів: 45883
Рецензій: 89762

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Під Маркіяновими ногами, автор: Катерина Омельченко)

© Максим Т, 06-12-2017
Прочитав Ваше оповідання двічі, шановна Катерино, а сьогодні, перед тим як писати рецензію - ще один раз.
Оце ось сподобалось дуже:
- А так з усіма буває? - запитав незмінно допитливий Саїд.
- Ні, завжди тільки з кимось іншим.
Це саме те, що дає санкцію байдужим на байдужість, а посіпакам мерзотників - на посіпацтво. Сформульовано коротко, влучно, вичерпно. Я б навіть "тільки" випустив. "Ні, завжди з кимось іншим".
І ще замінив би "велику чергу" на "довгу чергу" і прибрав би "смертні корчі" - вони видаються надмірними (не так видовищно гаснутть смолоскипи, аби так цей пройес позначати), загалом -
вибиваються зі стилістики.
Щодо решти - щиро гублюся в здогадках. Текст дбайливо виплеканий, але - в здогадках я загубився, даруйте. Можливо, якби припасувати до фіналу одне-два речення, які б розкрили або сформулювали ідею (на кшталт "завжди з кимось іншим"), або, дійсно, як радить Михайло, якось розвинути фінал - все обірвано, як на мене, на найцікавішому місці, до якого слід подолати доволі таки щільний текст, а вторинний Саїд зробився головним геероєм. Не знаю. Можливо, фінал видається мені таким через те, що я не збагнув, що хотів сказати автор. А от як автор це сказав - до цього не прискіпатися, кажу ж, текст виплеканий.
Є ще така здогадка, в чому тут може бути проблема (може, а не є, це ж суто сприйняття одного дискваліфікованого читача). Ви дуже добре знаєте, про що пишете, Ви буквально бачите своїх героїв, події, відчуваєте сморід смолоскипу, що гасне в смертних корчах, чуєте крики, бачите кров. Ви достеменно знаєте все про героїв, хто вони, звідки, що роблять, чого розпочали свою гру, про що думають і що відчувають. А ця історія видається мені такою, що розказана комусь іншому, тією ж мірою втаємниченому в ці всі деталі, іншому, якому невідомий лише цей один епізод. Ось яке в мене враження: історія розказана так, ніби все решта читачеві добре відоме.
Написав багато, тому що текст таки виплеканий, а я в ньому загубився, і шкодую.
З повагою, Максим

Вибачте, Максиме, що не відповіла раніше. Для мене ваш відгук дуже цінний, бо ви обгрунтовуєте кожне своє слово і ваші зауваження цілком слушні. Мабуть, я, і справді, не можу уявити, як читач сприймає мій текст, і це моя помилка, адже очевидні для мене речі відбуваються тільки у мене в голові і потрібно навчитися витягати їх звідти, бо читач мені туди не забереться та й навряд чи захоче копирсатися в моїх тараканах. Треба бути уважнішою. Щодо закінчення - теж цілком згодна. Нетерплячість не прикрашає авторів. Радію з того, що дещо в моєму тексті вас сподобалося;) Дуже дякую за відгук.

© Катерина Омельченко, 07-12-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.2242059707642 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …