Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Рецензії

хотів менше

(Рецензія на твір: "Гоголівська академія" збирає творчі поради , автор: ВЛАДИСЛАВА)

© Щєпкін Сергій, 24-11-2017
Свій рецепт успіху (успіху в принципі), дещо трансформований та інтерпретований хворобливою уявою, яка почуває себе аж надто вільно в нашій аж надто адекватній дійсності, я пропоную у «ВИНОГРАДНОМУ ЖОВТНІ»
Що можна додати? Як стати хорошим письменником? Що значить хороший? Той, кого друкують? Але ж письменники друкуються за власні гроші! Той, кого читають? Але ж люди, в більшості своїй, якщо читають сучасну (щодо класиків історія вже визначилась) друковану літературу, яка продається в магазинах, то вона на 90 відсотків повністю відповідає телевізійному «милу»! Той хороший письменник, кого хвалять? Теж сумнівно, бо можна спростувати.
Кожна людина настільки індивідуальна в своєму Я, наскільки не схожа на інших в своєму МИ. Причому в сучасному суспільстві ми переливаємось то в одну, то в другу сторону, бо набагато вигідніше, а значить і практичніше=легше бути одночасно, в залежності від ситуації, і індивідуалістом, і дружнім членом великої … ні, не зграї, компанії. Як можна навчати таких людей? (я маю на увазі, що людина захоче – скаже свою думку, захоче – не скаже; піди, зрозумій, як вона думає насправді)
Майбутнє – територія індивідуалів.
Великий вчитель Будда спочатку не хотів нікого навчати. Коли він просвітлів, зрозумів нарешті те, через що він став Буддою, то разом з тим він зрозумів, що нікого нічому не зможе навчити. Він казав: «Я буду вас навчати, а ви будете сміятися з мене, казати, що я дурачок, кажу якісь, м’яко кажучи, недоречності. Так буде до тих пір, аж поки ви САМІ все не зрозумієте. Інакше навчання безглузде»
Та одного разу Будда йшов по містку через озеро, вода якого повністю була заповнена ліліями. Ті лілії, що були під водою, не змогли розпуститися, бо до них не доходило сонячне проміння. Вони були без квітів. Розпустилися лише ті, що були із самого верху, бо до них дійшло сонце: знизу з водою, а зверху – із сонцем (серединний шлях називається). І тут Будда зрозумів! Він став говорити притчами, буквально творити притчі, жити ними. Тепер він вважав, що до кого дійде його слово, таке, як він сам його розуміє – той все зрозуміє без будь-якого навчання; до кого не дійде, як сонячний промінь до лілії – той нічого не зрозуміє. До речі, Ісус теж навчав притчами. І чому-у це так?
Це теоретично про безліч літератури і поради як стати письменником (жодної літератури не читав і навіть не бачив такої)
А конкретні запитання у оголошенні потребують конкретних відповідей від конкретного індивіда:
1. Які прийоми ви використовуєте, працюючи над текстом?
А) Словники, словники і різноманітні словники; б) сучасне чудо, яке підняло на наступний рівень все життя – інтернет; в) настроєві медитації, актори називають це входженням в роль, але це тільки частина медитації, треба спробувати там (в ролі) втриматися якнайдовше при найнесприятливіших для себе умовах, які ти сам і вигадуєш собі, але які можуть бути на справді – це зробить тобі перший крок до чесності з самим собою, а далі воно саме поїде; г) наслідування якогось тексту іншого автора, зробити з нього «копію», аватара – це краще будь-якої критики; д) контрольне читання свого тексту спочатку вголос, а потім про себе - іноді постає проблема того самого звучання.
2. Що допомагає вам покращити свій професійний рівень?
а) Спостережливість; б) нестереотипне сприйняття дійсності; в) згадування тих картин, які залишились всередині після прочитання книг, перегляду фільмів і т.п.; гЇ "походи" до класиків літератури, маю на увазі тих, хто вже не живе, а його книги ще (а може вже) є. Порада в літературі не може бути аксіомою. Мені здається, що зміг би спочатку підтвердити, а потім спростувати будь-яку пораду (пам'ятаєте інститутські вправи?)
3. Чого автору варто уникати?
а) Погано вчитися в школі, в інституті; б) неякісно працювати на роботі, яка б вона не була; в) наслідувати кого небудь, творити собі кумира – в кращому разі ви тільки зможете його повторити або будете на нього схожі, у жодного винахідника не було кумира, якому б він тільки і слідував; г) дурити себе і людей, і взагалі ігнорувати десять заповідей, бо насправді то не релігія, то ази, які допомагають жити в буквальному розумінні слова «допомагають» – спробуйте хоч тиждень виконати всі десять, не кажіть про це нікому, тільки собі, але чесно, всі десять! Я зараз про те, що допомагає згори, як кажуть. Один тиждень десять заповідей, але повністю! Хто так зробить, до того приходить щось таке, що потім дуже не хочеться відпускати, бо воно ні з чим не зрівняне, ніщо його не замінить, і придбати його можна тільки таким шляхом, і воно матеріальне, іноді навіть в гроші виливається, та що там гроші, вони тільки перевірка… а тоді з’являється, не знаю як у кого, а в мене – (далі оповіданням) - горище: вхід у стелі, до нього драбина приставлена, ляда нагору, на горище відкривається, треба її подужати, а як подужаєш – не впустити, і притримуючи заглянути, що там є? А там є багато чого, все пилом покрите, але все таке цікаве, що його ще ні разу в житті не бачив, а якщо його ще витерти від пилу, то… яке воно тільки красиве! Але ось задача: взяти його не можна, бо вилазити на горище зась – сліди залишаться, а сліди не можна, можна тільки подивитися, а потім, злізши з драбини, зробити своїми руками точно таке ж, як бачив, точно таке, і тоді наступного разу, вилізши по драбині і відкривши ляду, побачиш його вже без пилу, воно буде грати всіма своїми барвами і відкриє всі свої таємниці. Отак один за одним і витирають від пилу люди свої горища, перетворюючи їх на казкову територію свого життя. Не знаю, Будда мене би зрозумів. І так не тільки у письменників, так в будь-якій спеціальності, хоч дрова колоти: якщо зробиш свою душу здатною до того, на що вона може бути здатна, а потім прикладеш її до того – воно й буде відповідне: і душа, і діло.
Порадив усе, що було, не зажалковане :-)
Коли не займаюсь літературою - з тим самим натхненням займаюсь якоюсь із інших моїх справ, і вони теж сяють на моєму горищі.
:-) Щєпкін
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.028007030487061 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати