Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51625
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Веселий гамадрил

(Рецензія на твір: Сумний мандригал, автор: Попович Роман)

О се́рце, пита́в тебе́ не ра́з,
Чому́ живе́ш ти на́ пока́з?
І зві́дки в те́бе це́й надри́в?
Живи́й, а на́че і́́ не жи́в.
В усьо́му стара́вся ма́ти сма́к.
Люби́в одну́, і то я́кось не та́к.
О се́рце, скажи́ мені́ ще ра́з,
Чому́ в любо́ві шука́єш ти́ екста́з.
А у ві́дповідь ли́ш чую пла́ч.
Невже́ ти́ таки́й бага́ч,
Що не́ раху́єшся́ із гі́ркото́ю втра́т...
Ке́лих вина́ як про́пуск до́ небе́сних вра́т.
І пое́зія́ – від ро́зуму́ міксту́ра.
О́сь що за́раз твоє́. Усе і́нше та́к, літе́рату́ра.

Читаю вірш і впізнаю не любителя, а професіонала (в хорошому значенні цього слова).
Коли я перечитав вірш, відчув, що він щирий. Можливо сам вірш не є поетично досконалим, і, як на мене, образи у вірші доволі поширені. Однак, навіщо нам поезія, як не для того, щоб відчути оту "справжність", чужу емоцію, чужий біль.... Вибачте, якщо зачіпаю особисте.
З повагою!
Попови Р.В.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027118921279907 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати