Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: СПІЛЬНЕ МІСТИЧНЕ ОПОВІДАННЯ , автор: ВЛАДИСЛАВА)

...З малиновою парасолькою. Собачка. Пікінесиха. Вся така білосніжна, вичесана, зваблива. В тон парасольці на шиї спокусниці висів рожевий ремінець від бліх. Побачивши її, Сірко пустив слину, завеляв хвостом, заходився спокушати. А вона одразу розтанула. Так і горнеться, пристрасно гарчить.
А коли він вже розпалився, збираючись негайно доводити собачці своє раптове кохання, та зненацька вигнула спину і почала...рости. Псина все збільшувалась, за лічені секунди перетворившись на велетенського білого вовка із палаючими червоними очима.
- І що Сірко? - перебив приятеля Тишко.
- Дрименув. Ще пощастило, що та сучка його не задерла.
Тишко від реготу взявся за живіт.
- Бреше твій Сірко. Бреше! Бачив я його з тобою собачкою на власні очі. Він який? Облізлий, в реп’яхах, з лишаєм на хвості. От вона на нього зиркнула, призирливо подивилася, а тоді каже:
- Спершу бліх полови, а вже потім женехайся. Махнула хвостиком і пішла геть. І ні на якого вовкулака ніхто не перетворювався.
Деякий час обоє мовчали.
- Слухай, Тишко, а ти, взагалі, в містику всяку віриш? - не витримав Бровко.
- Е..., - почухав кіт потилицю. - Я того... Наче ні.
А тим часом за вікном...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.033818006515503 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати