До літераторів. Ще раз, як нагадування. Вчора зустрічався зі своїм другом з м. Жовква, командиром в ті далекі вже часи. Це бойовий полковник десантних військ. Родом з міста Тули, де досі проживає його стара мати. Його син, теж вже полковник української армії, зараз воює на сході за Україну. Це до того, яка тонка річ дружба народів, і як легко вона нищиться провокаторами. Моє шанування
Назагал. ТАК, Я ЗА ДРУДБУ НАРОДІВ. І на поембуці, коли я його створівав (то було давно і багато творчих людей користувалось російськими літературними сайтами) справді між іншим була така моя фраза. Тирани приходяті і уходять, народи залишаються. Зараз війна. Нагадали, я зайшов і прибрав ту фразу, хоча вже почав забувати, що той сайт існує. Це все, що у вас до мене. Не затримую.
Між іншим, якщо я видалюсь с ГАКу, в мене залишиться лише блог на Блогспоті та прив'язаний до нього Гуглоплюс, так що хтось іший з нас покидьок і понаробив запасних сторінок.
Я дуже гарна дівчинка насправді, бо спершу навіть і не думала гуглити інші твої сторінки. Якби я одразу знайшла той Поембук, то не було б ані питань, ані рецензій. Звичайно, ти швиденько побіг і повитирав, але скрін залишився. Причому повитирав аж після того, як тобі нагадали. Дехто ще й досі має сторінки на російских ресурсах, то іхня особиста справа, але ніхто не заставляє писати "моє кредо - дружба російськкого та українського народів". ТА НЕВЖЕ???
Такої наволочі, що сайт заполонила, таки просто до певного часу уявити не міг. Абсолютна. Так що будьте пильні, панове письменники, Доречі, ПОЕМУ ВИКЛАДАЮ. Не для тих скотів. Для ЛЮДЕЙ ВИКЛАДАЮ.
Бачу я прекрасно, хто вона така. Вона поему ту мою зроду не читала. У неї тут інша місія, Ви ж гляньте, шановний, як вони перекручують усе. Це профітролі, і таки так, упиваються поки що безкарністю. Що ж... Щодо сайтів. Я і зараз викладаюсь на СТИХИРУ, скажімо. І абсолютно правильно роблю. УКРАЇНСЬКІ РЕЧІ ВИКЛАДАЮ. Щоб бачили люди нашу Державу, читали нашу мову. І розумнішали. А цим ось насправді плювати. Ім би все в крові втопити і упитись тою кров"ю, що упирам.
Дівчино.ви дуже негарна людина,провокаторка.Оте посилання на літ.сайт,де людина давно не викладається?То й що?Бкв час,люди писали російською.Тепер ні.В ви писали.Сокольник патріот,волонтер.І війна закінчиться,і всім співіснувати доведеться.Людина тих людей вчить бути людьми.Ти кажи,хто тебе в фейсбуці пресує?Сокольник тебе пресує?Ви якесь нереальне створіння...Тикаєте людині,яка нічого наче не робила вам...Хто Ви така?
Те, як я ставлюся до вас - моя особиста справа і ви на це не вплинете жодним чином. Як відреагує адмін - мені теж байдуже, бо цей профайл не є моєю основною сторінкою. Було таке, що я вже йшла з ГАКу і знову поверталася, маю принаймні ще одну сторінку тут, порожню.
Але мало того, що ви пихатий графоман, мало того, що мізогінік, ви ще й "і нашим, і вашим". Тут тобі поема "Шевченко і я", і тут же "Дружба русского и украинского народов"? Ви совість в карти програли, чи що?
Стоп.Вас хтось пресував в фейсбуці?Це елементарно перевіряється.На сайті вас ніхто не ображав,та й не бачив.Творчості увас майже нема.Ваші рецензіі суцільна нецензурщина.Ви зараз істерично долучились до групового тролінгу з оббріхування людини.Питання чому ви це робите?Вам не до вподоби сичсь творчість?Чи існують інші,більш прозаічні мотиви?
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design