Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2528
Творів: 45584
Рецензій: 89210

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Водянисте (v.3.5.), автор: Оldеr Мann)

© Okaida, 13-10-2017
О, дякую! Зміни і справді пройшли кардинальні. Здається, вірш мені більше подобався в першому варіанті. Хоча...Тут появляється нова тематична лінія, пов'язана з екологією, вода прориває жовтневі береги, на горби виходять трубадури, вірш набуває експресії!...А я собі думаю: таки гарно.
Маленька заувага: може краще не "вийде", а "нанесе до грудня, як води"?
З повагою, Окайда.

Ото ж :)

© Оldеr Мann, 13-10-2017

В мене аналогічна історія. Також "знищила" багато віршів, видались такими примітивними. А може це шлях до розуміння, що ж таке поезія? Багато разів запитувала себе, що я тут роблю, в цьому поетичному світі, чому я тут? Ази версифікації...Я й тепер їх не знаю. Хоча багато чому навчилась і, зокрема, завдяки Вашим порадам. Вдячна! Відносно шліфування, то справді, кожен вирішує це для себе сам. Мені деколи не вдається щось змінити. Вірш ніби "пручається". А нераз - навпаки:)

© Okaida, 13-10-2017

Я і багато хто з мого оточення відзначали ліричність моєї писанини, гумор. Можливо, багато хто просто не хотів "вбивати піаніста" своєю критикою. Бувало, що я ображався, нервував, коли мене, як нині кажуть, "тролили". А мені просто бажали знати більше азів версифікації. І ось вони мені відомі.
Чи стали вірші кращими, якщо я їх видаляю? Чи не втрачають вони чогось не менш важливого, коли відшліфовую? Я не чекаю відповідей на ці питання ні від кого. Роблю, як вмію і дослуховуюся до порад. Як і цього разу.

© Оldеr Мann, 13-10-2017

Так.
В першому варіанті не дуже вдало пов'язувалися осінні загострення, які траплялися і трапляються, з водою. Щоправда, я свій віршик сам собі з нею порівнював, але це все виглядало якось примарно і негармонійно.
Ліпше вже порівняти чи зв'язати між собою труби.
Дякую за співучасть і увагу.
І "літературу" я прибрав. Хай буде макулатура. Знаю на своєму прикладі. Перші роки своєї творчості полюбляв друкувати. А тепер соромлюся тих віршів і проз. Багато порвав і викинув.

З пов. і под., О. Ман.

© Оldеr Мann, 13-10-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0615949630737 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …
«Сліпі убивці» вигаданих і справжніх світів
«Сліпий убивця» Марґарет Етвуд — приклад «шизофренічного» наративу, у якому один герой розпадається …