Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2477
Творів: 44614
Рецензій: 87294

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Водянисте (v.3.5.), автор: Олександр Ман)

© Okaida, 13-10-2017
О, дякую! Зміни і справді пройшли кардинальні. Здається, вірш мені більше подобався в першому варіанті. Хоча...Тут появляється нова тематична лінія, пов'язана з екологією, вода прориває жовтневі береги, на горби виходять трубадури, вірш набуває експресії!...А я собі думаю: таки гарно.
Маленька заувага: може краще не "вийде", а "нанесе до грудня, як води"?
З повагою, Окайда.

Ото ж :)

© Олександр Ман, 13-10-2017

В мене аналогічна історія. Також "знищила" багато віршів, видались такими примітивними. А може це шлях до розуміння, що ж таке поезія? Багато разів запитувала себе, що я тут роблю, в цьому поетичному світі, чому я тут? Ази версифікації...Я й тепер їх не знаю. Хоча багато чому навчилась і, зокрема, завдяки Вашим порадам. Вдячна! Відносно шліфування, то справді, кожен вирішує це для себе сам. Мені деколи не вдається щось змінити. Вірш ніби "пручається". А нераз - навпаки:)

© Okaida, 13-10-2017

Я і багато хто з мого оточення відзначали ліричність моєї писанини, гумор. Можливо, багато хто просто не хотів "вбивати піаніста" своєю критикою. Бувало, що я ображався, нервував, коли мене, як нині кажуть, "тролили". А мені просто бажали знати більше азів версифікації. І ось вони мені відомі.
Чи стали вірші кращими, якщо я їх видаляю? Чи не втрачають вони чогось не менш важливого, коли відшліфовую? Я не чекаю відповідей на ці питання ні від кого. Роблю, як вмію і дослуховуюся до порад. Як і цього разу.

© Олександр Ман, 13-10-2017

Так.
В першому варіанті не дуже вдало пов'язувалися осінні загострення, які траплялися і трапляються, з водою. Щоправда, я свій віршик сам собі з нею порівнював, але це все виглядало якось примарно і негармонійно.
Ліпше вже порівняти чи зв'язати між собою труби.
Дякую за співучасть і увагу.
І "літературу" я прибрав. Хай буде макулатура. Знаю на своєму прикладі. Перші роки своєї творчості полюбляв друкувати. А тепер соромлюся тих віршів і проз. Багато порвав і викинув.

З пов. і под., О. Ман.

© Олександр Ман, 13-10-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.7215678691864 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …
Філіпп Майєр «Cин». Кривава історія Техасу
Філіпп Майєр з другої спроби написав роман, який потрапив до списку фіналістів Пулітцерівської премії …
Керолін Вебб «Живи на всі сто»: як завжди бути щасливим та продуктивним?
Ідеї саморозвитку і самомотивації не є новими — вони давно мандрують сторінками книг та блогів. Але …