Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: озвіться, всі голоси, автор: Viktoria Jichova)

А я чомусь, читаючи текст, відійшов від проблем Європи й тому подібного, а глянув десь у глибину людського єства й ніби побачив його в самотині на березі бурхливого ручая, кудою пропливає людство, історія, цивілізації, світ, Всесвіт. Самотню й неповторну душу, як одиницю того Всесвіту, що практично є ним самим і в той же час сидить у зажурі на березі своєї ріки. Чи не згубиться та душа на березі несамовитої течії, чи не зникне безслідно? А відповідь - і так, і ні. Десь у прийдешньому нас немає, і напевно, що й у згадках теж. Але в прийдешньому немає не тільки нас, там немає й нашого світу, бо він не може простертися поза межі нас, його творця. То що вічне, а що скінченне? Сидить душа над рікою буття, думу думає, думу, на яку ніколи не буде відповіді, хіба вічна ріка й вічна душа.
Вибачайте, Віко, що, можливо не так чи не туди подивився, але чомусь образ людської душі над берегом річки буття так зримо виринув з Вашого твору, що начисто закрив усе інше.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035774946212769 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати