Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2536
Творів: 45780
Рецензій: 89571

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Самостріл ч.1, автор: Михайло Нечитайло)

© Максим Т, 29-09-2017
Знаєте, дорогий друже, коли дочитав до останнього рядочка, згадав "Порнографію" - там все крутилося довкола того слова, що дзижчало повсякчас за вухом читача, наче нав'язлива муха, воно видерлося в назву та вигулькувало то тут, то там, то деінде. І тут специфічне слівце вскочило в назву та виринуло вже недалеко від неї в тексті. До речі, шановний Михайло, в якому значенні використане тут слово "самостріл"?
Стиль - 100% Ваш стиль. Це і добре, і ... не добре. Я читаю Ваші твори вже років зо два, і помічаю, що насичена, густа, мов борщ, мова, і така ж поживна, як борщ, робиться наднасиченою, надгустою, як холодець, якщо вже продовжувати харчові асоціації (от, їсти захотілося...). Я не повною мірою погоджуюся з Олешею, що ниін епоха телеграфного стилю (хоча повно тепер авторів, які в один рядочок вкладають огогогого скільки), але зазначу, що епоха таки дійсно інша. Проте довгі тексти все ще мають право на існування, але не задурно: увагу читача необхідно тримати. Хоча б тому, що нині забагато відволікаючих чинників та банальної конкуренції. Або кофлікти, або афоризми, або вбивчі думки, або щось яскраве й не таке як в інших - щось таким має тримати читача за бороду (еге ж, нині розвелося бороданів).
Стиль все ж таки... знаєте, не може один і той самий стиль супроводжувати будь-яку розповідь. САмостріл - явно не казка, не легенда, не фентезі. але часом голос автора лунає, немов розповідь діда-казкаря. Часом збивається на такі надмірні розцяцьковані речення, що ну. Часом перетворюється на уривок з якоїсь провсепедії. Я часто пригадую, як почав писати свої "скандинавські" казки. Це була забавка, так, аби не сумувати, коли роботи немає. Тому-то писав їх недбало - а коли їх видали, було вже пізно. Сидів над перекладом однієї казки та просто тлів від сорому за те, що Еґґелундські кури "досягли успіхів у своїй курчій справі". "Досягли успіхів" - ну що ганебнішого можна сказати в казці, що тупішого можна видати про курей?! А слово вже розійшлося світами. скільки тепер у комп'ютері не виправляй - вже автор тими успіхами затаврований, як той бугай або каторжник.
Пишу це все з почуттям відчаю та безнадії. По-перше, по-друге та по-третє тому що сам досі не знаю, як писати, що писати, тільки очима на монітор кліпаю. Далі - тому що все це не має значення.
Та попри все те ось таку маю пораду: перечитайте 12 стільців, глави, де згадується інженер Трєухов. Він болісно нагадує Вашого Гната, але все те написано набагато коротше й водночас - вичерпно.
Щиро Ваш, Максим

За таку розлогу рецензію, Максиме, щиро дякую. Думав, аналізував, але поки що відповіді лишу при собі. Не тому, що в чомусь не погоджуюся чи, навпаки, погоджуюся, є й те, й інше, але просто одна глава з багатьох - ліпше поки що промовчати, бо, розкривши відразу всі карти, далі просто нецікаво буде. Щодо Трєухова, то мій Гнат дещо відрізняється від того героя. Вірніше, не сам Гнат, а фабула твору. Але це знову ж забігання попереду тексту. А щодо слова, що дзижчить над ухом, тут Ви, звісно, праві. Та й при написанні іноді заносить у складну каліграфію - згоден. Одним словом, кажу ж - Вашу рецу ще буду перечитувати й аналізувати, бо є що.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 30-09-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.89908814430237 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …