Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44505
Рецензій: 87039

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Конкурсне оповідання №37, автор: Конкурс прозових творів "Нові історії" )

© Максим Т, 21-08-2017
Читав не всі конкурсні твори, але з тих, що читав, це оповідання виявилося найчитабельнішим.
Не кажу, що сподобалося, тому що льодокаїн нагадав мені одразу і вонегутівський Лід-9, і харківський метадон, і дарницький кодтерпін, і ще щось подібне, а все це заважало. Можливо, через це текст здався задовгим. Але текст читабельний на рівні тексту: ясний, зрозумілий, мова персонажів природна, автор не намагається вразити читача багатством мови та складністю фраз, які часто-густо через надмірність та несмак вбивають тексти та бажання їх читати.
Оцінювати не беруся. Автору зичу успіхів та натхнення, а спека вже незабаром мине, ще сумуватимемо )
З повагою, Максим

Відгуків поки що немає

© ,

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72037696838379 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …