Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Конкурсне оповідання №32, автор: Конкурс прозових творів "Нові історії")

Дочитав до оцього: "...маленький русявий хлопчик з очима, що лунали прозорою меланхолією імли, яка продиралась крізь нетрі душі, і тихо, м’яко добирались до тепла всередині, лелійно пробиваючись у шпарини, наповнюючи їх дужим степовиком" і зупинився. Бо не зрозумів, що в хлопчика з очима. Вони сумні? Якщо відповідь "так" - а бозна, чи "так", заплутався в нетрях дитячої душі! - треба так і написати: сумні очі. Хлопчик з сумними очима. Сумні очі, звісно, можна замінити яскравою фразою слів на 20-30, але. Он в діда обличчя добре-добре. З онуком вони посміхаються одне одному таємничо. Нащо було аж ото стільки про Микові очі? Заради краси? Краса, серед іншого, в помірності.
З повагою, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039667129516602 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати