Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Коли читав першу частину

(Рецензія на твір: Замок самоти ч. 2, автор: Михайло Нечитайло)

було таке відчуття, що ось майже так хотілося б і собі викладати думки - може хіба що не так по-книжному (як зауважила Владислава).
Друга частина лише підтвердила те бажання/ Звичайно, що все буде по-іншому, але контури, основне хотілося б запозичити.
Якби був бездонний глечик з медом і можна було б його нахилити, щоб наповнити таку ж саму бездонну миску, то ваш стиль я би зрівняв з неспішним потоком медової маси, що,зримо лягає складками на основу, розтікається, вишукуючи потрібне місце і неначе застигає. Зеркало поверхні блищить, здається твердим, але ступивши на нього, затягнутий будеш в солодку глибочінь і розриватить тебе бажання зостатися тут, чи спробувати дістатися свіжого повітря...
Дочитав і начебто невидимий гачок зачепив за щось всередині - витягти боляче, та залишити його теж не хотілося б, бо муляє. От і міркую, що краще...

P.S. " – Не дасть, багатії – вони дарма, що в золоті купаються, вони жадібні, – своєї думки сипнула Надія." - мабуть одруківка - мова про Оксану (по тексту)
З повагою.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038949012756348 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати