Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44504
Рецензій: 87034

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Коли читав першу частину

(Рецензія на твір: Замок самоти ч. 2, автор: Михайло Нечитайло)

© Олександр, 10-08-2017
було таке відчуття, що ось майже так хотілося б і собі викладати думки - може хіба що не так по-книжному (як зауважила Владислава).
Друга частина лише підтвердила те бажання/ Звичайно, що все буде по-іншому, але контури, основне хотілося б запозичити.
Якби був бездонний глечик з медом і можна було б його нахилити, щоб наповнити таку ж саму бездонну миску, то ваш стиль я би зрівняв з неспішним потоком медової маси, що,зримо лягає складками на основу, розтікається, вишукуючи потрібне місце і неначе застигає. Зеркало поверхні блищить, здається твердим, але ступивши на нього, затягнутий будеш в солодку глибочінь і розриватить тебе бажання зостатися тут, чи спробувати дістатися свіжого повітря...
Дочитав і начебто невидимий гачок зачепив за щось всередині - витягти боляче, та залишити його теж не хотілося б, бо муляє. От і міркую, що краще...

P.S. " – Не дасть, багатії – вони дарма, що в золоті купаються, вони жадібні, – своєї думки сипнула Надія." - мабуть одруківка - мова про Оксану (по тексту)
З повагою.

По-перше, Олександре, дуже дякую за уважне прочитання й виявлення одруківки. Зазвичай уважно вичитую власні твори. Аж бачиш - застряг, певно, у своїх медах і пропустив таку грубу сюжетну помилку. Сором і жаль. Уже виправив у всіх екземплярах цього твору.
По-друге, відносно гачка. Щось креативне відносно нього навряд чи придумаю і пораджу - залишаю, як є. Хіба з відчуттям рибалки, що зловив і випустив назад у водойму гарну рибу. Подвійна радість - від улову і від надання волі.
І по-третє - щодо запозичень. Та будь ласка, тільки радітиму, коли мої уже, певно, затвердлі словесні форми переллються у щось вагоме й нове.
І щодо медів дякую. Бо меди творять бджоли. А відчувати себе нею в літературі дуже навіть почесно. Навіть як це думка окремих читачів.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 10-08-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.37707805633545 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …
«Моє не надто досконале життя» (але майже)
Знову переповнений вагон, вже бачу це ще до зупинки потяга. Але я ж мушу потрапити на роботу на іншому …
Книжка розмов із Юрієм Андруховичем: «Вирішальна роль усе ще за нами»
Книжка розмов із Юрієм Андруховичем «Нам усім пощастило» важлива не лише як дозвіл на гостини до письменницької …