Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2554
Творів: 46327
Рецензій: 90460

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Краплі дощу на хижу відлюдника, автор: Артур Сіренко)

© Валерія, 16-07-2017
Привіт!

В цілому мені подобається рівень тексту, нехай це не прозвучить зверхньо. Щодо деталей:
1. дуже сподобалося про іспанське літо, від якого нікуда не дінешся

Танцюй – не танцюй,
Стріляй – не стріляй,
Літо.

2. отут трохи збилася я

А ви думали, що то слова чужої пісні
Лісового заброди-привида чи то волохатого.
Ні. Це нитки тканини мокрого неба –

У вірші іде протиставлення екзотичної іспанської музики рустикальній музиці лісових створінь. Автор неначе іронічно залцяється до читача: "Ви думали, це сільско-лісова музика розпатланих мавок, якщо мова йде про відлюдника? А от і ні!". І тут до протиставлення домішується ще одяг. Для мене це було переобтяженням одного протиставлення іншим.

Такі думки.

Гарного дня!
Валерія

Дякую за такий цікавий і змістовний відгук!

© Артур Сіренко, 16-07-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.663898229599 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …