Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

А тепер - слайди

(Рецензія на твір: , автор: Ніка )

Знаю з власного досвіду, як це образливо для нового автора не дочекатись жодного відгуку свої на перші твори. Колись на ГАКу такого практично не було, кожен більш-менш адекватний твір діставав належну оцінку. Хоча, можливо, це чисто суб’єктивне враження: нам завжди здається, що замолоду було краще))) Як би там не було, спробую власноруч виправити цю кричущу несправедливість. Отже, Freedom.

Спершу про приємне. В творі видно авторський задум, простежуються ідея і непоганий спосіб її втілити. Цікава лексика і гарне живописання словом (як слайди, то слайди, маєте, дивіться :)

Але (це вже пішла критика), якщо заглибитись в деталі, помічаєш ось такі цікавинки:

- «випите вино зіграло у ва-банк і розлилося венами у безмежну щирість і любов до ближніх» - сталий вираз, як правило, звучить «іти ва-банк», прийменника не потребує і означає ризикувати усім. Як це в’яжеться з вином – не доберу;

- «вирватись з пащекуватої чорної діри» - припускаю, автор мав на меті порівняти чорну діру з пащою, але насправді «пащекуватий» означає характеристику не в міру балакучої особи;

- «холодний метал ножиців» - тут пропоную Вам самостійно знайти помилку.

Тепер про слайди. Початок в перших слайдах обнадійливий. «Останній дзвоник у школі . Ми – нерозлучні друзяки біжимо, жбурляючи один в одного ранцями». Який час? – правильно, теперішній. «Двигун реве здичілим звіром… Вітер натужно рве моє волосся…» Який час? – правильно, теперішній. Лірична героїня наче наяву знову переживає ці незабутні миті свободи. Тоді з якого дива далі все скочується в час минулий? Він стояв, я цілувала. Мені видається, треба було тримати цю теперішність до кінця.

Початок ось цього слайду взагалі нікуди не годиться: «Мене нестримно заковтнуло різнобарв”я подій - цікава робота, подорожі, нові знайомства . І повністю стерлися сумні згадки, ніби й ніколи не було скривавлених болем місяців». Тут автор наче збоку влізає в історію і навішує читачу на вуха якісь додаткові пояснення, щоб легше сприйняв наступний слайд. Якщо ясності бракує, її можна додати, але точно не в такий спосіб. Це руйнує цілісність твору.

Є таке поняття – жіноча проза. Я не критик і не знаю, що за якими ознаками критики навішують ці наліпки, але Ваш твір, Ніко, якось так самостійно класифікувався в цю специфічну категорію. Звісно, головна героїня – жінка, оповідання зіткане з емоцій, переповнене образами і метафорами («…тиша, гнітюча, мерзенна, мов привид,… лупала … на мене хижими очима» або «Нічне небо пролилося наді мною мерехтливою рікою» або «…загорнувшись у зоряний пил…»). Це ще нічого (просто певним чином характеризує ліричну героїню). Але ось слухаємо пряму мову стокілограмового хама, який щойно зацідив коханій ляпаса: «…ми чоловіки - брутальні хижаки, експресивні й запальні, важко контролювати себе». Бляха, не вірю. Так не буває.

До останнього епізоду теж є питання. Звісно, раз в рік і рушниця стріляє, і якщо нормально прикластися кравецькими ножницями в сонну артерію, то стокілограмова туша почне пускати фонтани, поки не всядеться на підлогу. Але… якось би тут додати достовірності (в 49 випадках з 50 така туша силоміць отримує те, чого прагне. Але тоді фінал звучатиме геть по-іншому), чи що… Бо інакше можна зависнути на рівні глянцевого журналу, чого Вам щиро не бажаю.

Вдячний усім, хто дочитав до кінця. Ніко, Вам наснаги і успіхів. Шукайте себе і пишіть лише про те, що добре знаєте, навіть якщо пишете фентезі.

З повагою, ТВ

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042457103729248 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати