Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2477
Творів: 44610
Рецензій: 87288

Наша кнопка

Код:



Рецензії

та і шанувальниць не бачу)

(Рецензія на твір: Ода самопроголошеного генія , автор: Avtor)

© Яна Устимко, 18-04-2017
теж не розумію, коли автори постять вірш за віршем, відгуків 0., а вони далі постять. і коли з'являється один критичний комент ( дифірамби групи підтримки не рахуються),, то мали б радіти хоч тому єдиному правдивому коменту. а ні,правда очі коле.

у мене таке враження що тепер ніхто не коистується опцією "прихильності".
то колись було).
вчителі є, треба просто їх бачити. для мене це автори які пишуть краще, сильніше. звісно я не сліпо їх слухаю, але прислухаюся дуже уважно..
хоча і до авторів,- початківців і навіть просто читачів теж прислухаюся. бо часто збоку видніше. звісно, якщо їхні слова справедливі.
тому, як на мене, ми, автори самі одне одному учні, вчителі і порадники.

розумію, що початківцю важко розібратися , кого слухати, чиї слова справедливі. але для цього достатньо почитати твори порадника. якщо він вважатиме твори гідними то і зважати на поради та критику теж мав би. якщо не вважає, ну то ні. але часом пиха, зазддість і бажання моментальної слави заслілюють початківців. і вони, замість дякувати критиці, ображено траскають дверима і хамлять.

© Яна Устимко, 22-04-2017

Кажуть, що із будь-якої ситуації є мінімум два виходи, якщо навіть з'їдять
Можна було б щоб той, хто примусив всіх писати по дві рецензії, примусив писати ті рецензії відповідно до числа прихильників: скільки прихильників у автора - стільки рецензій у місяць (або помножити на два) плюс дві обов'язкові, або - хоч якось коментувати КОЖЕН твір. Примусити-наділити їх же особливим правом не давати читати геть поганецький твір всім іншим читачам (є інші ресурси, які Академією не називаються). Хороший учень змОже побути непоганим вчителем, як у школі самоврядування. До творів один одного автори з великим числом прихильників відносяться зрозуміло як. А як вони будуть відноситися до творів авторів без прихильників? Тут їх погляди можуть розійтися, але ж це і є життя, це і є саме цікаве!
Тим більше, що зараз авторам не видно кількість читачів, що прочитали їх твори (чомусь не видно)
Чи слухатимуть рецензії? Прочитають - це точно, а що ще потрібно? Матюкатимуться - вимкнути мікрофон. Промовчати - дозволяється
На світі все так просто! Звичайно, таке може комусь не сподобатись
Не подумайте, що "Остапа понесло" :-)

© Щєпкін Сергій, 20-04-2017

Про викладачів то, звісно, гарна ідея. Але ж де їх взяти? Поки що це все - утопия. А, з іншого боку, невже Ви вірите, що ті, хто не хоче слухати простих рецензентів, звертатиме увагу на слова викладачів? Навряд :)

© Avtor, 20-04-2017

О'кей! Я радий, що пройшло розділення тих кого не коментують від тих хто ганяється із сокирою (мимо мене пробігли). Тому що у рецензії "та і шанувальниць не бачу" зміст трохи інакше виглядить, ширше і без сокир.
Щоб літсайт не був пісочницею, а був Академією, треба щоб на ньому були "викладачі" з якимись особливими правами, які б і відповідали за правильність або хибність критики, виставляли свої оцінки із професійними (ну хоча б трошки) коментарями, бо інакше слово проти слова рівноправних учнів, нехай і хтось із них і відмінник.
Так виходить :-)
x0

© Щєпкін Сергій, 19-04-2017

Щєпкін Сергій,
правильно, права людини ніде не повинні порушуватися.
тому критика має стосуватися не автора як лоюдини, а суто творів та творчості. на те тут і літсайт, а не пісочниця.
зі свого боку не бачу порушення закону - ні юридичного, ні морального. рецензії та відгуки стосуються суто творчості.тому моя совість чиста :)



© Яна Устимко, 19-04-2017

Справді, Яно. Я теж цього не розумію. Навіщо виставляти, якщо ніхто не читає. Можливо, очікують припливу шанувальниць із соцмереж. У декого їх там ого-го. Але тут про інше. Не хоче вчитися нічого нового, то не треба. Але накидатися на того, хто посмів висловити свою думку, то вже ні в які ворота. Хам залишиться хамом, як би він себе не позиціонував.
Сергію, Ваші думки цікаві, але ми тут трохи не про те. Можливо, ми тут ще не роздивилися геніальність декого з авторів. Але коли той самопроголошений геній женеться за критиком із сокирою, то вже ознака весняного загострення. Якось так:)

© Avtor, 19-04-2017

Оце як зараз уявляю: стоїть посеред вулиці, умовно кажучи, Той У Кого Не Всі Дома (ніяких асоціацій!) із транспарантом, на якому великими літерами напиано "Я - Геній!", а біля нього натовп, і кричить: "Ні! Ти не геній! Ти казна-що, іди не каламуть води!.."
Смішно їй-бо
У Франції був свідком цікавої ситуації: на дитячому майданчику гралися дітки років 4-6, поряд сиділи їх мамочки. Серед дітей виник конфлікт - дівчинка почала видирати у хлопчика дудку, а він не віддавав. Дорослі МОВЧКИ за ними спостерігали хвилин 10, аж поки хлопчик не замахнувся. Потім його мама, не встаючи з місця, сказала йому, що хай каже що хоче, тільки руки тримає при собі. Хлопчик почав плакати, тоді мама сказала, що хай потерпить, і якщо хотітиме плакати - то поплаче дома. Хлопчик заспокоївся і пішв гратися - куди? - до дівчинки!
Я запитав, чому саме так виховують. Мені відповіли буквально наступне: нехай вони (діти) з самого початку вчаться вибирати такі рішення, які не порушують нічиїх прав - ні інших людей, ні їх власних!
Ще згадується сюжет із новин не дуже давніх, коли вчитель малювання поставив двійку дитині за малюнок, а виявилося, що та датина скопіювала картину відомого художника, якого цінять в усьому світі. Не всі звичайно.
Не сприйміть за лекцію, так, думки...
Натхнень усім

© Щєпкін Сергій, 19-04-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.72936010360718 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Роман «Моя бабуся просить їй вибачити». Некваплива прогулянка майже шведським садом
Якщо якогось холодного зимового ранку вам закортить посміятися і поплакати, трохи (але не занадто) похвилюватися …
Нікола Юн «Увесь цей світ»: найбільший ризик – не ризикнути
Світ, у якому ми з вами живемо, сприймаємо як належне й буденне для героїні цієї книги — непізнане й …
Філіпп Майєр «Cин». Кривава історія Техасу
Філіпп Майєр з другої спроби написав роман, який потрапив до списку фіналістів Пулітцерівської премії …
Керолін Вебб «Живи на всі сто»: як завжди бути щасливим та продуктивним?
Ідеї саморозвитку і самомотивації не є новими — вони давно мандрують сторінками книг та блогів. Але …