Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44525
Рецензій: 87071

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Сором щоки залив..., автор: Щєпкін Сергій)

© Яна Устимко, 09-04-2017
початок гарний..
оце
© Щєпкін Сергій, 06-04-2017
Сором щоки залив,
Очі нікуди діти,
Побіжу, як малим,
Попід схилені віти.
Загадаю, щоб се
Вже повік не згадати,
А воно вже несе,
Вже несе до розплати.
Упаду на коліна,
Зіб’ю лікті до крові,
Чом земля так камінна?
Чом слова так суворі?

поезвя тут є. правда два останні рядки сформовані неправильно. в Українській мові нема так каміна і так суворі. є такі камінні і такі суворі. але то технічне, завжди можна змінити.

даліі рядки не такі стрункі, і починається нагромадження зайвих слів.
часто автори, особливо прозаїки, вважають, що вірш має мати сюжет , як проза. ні , ні і ще аз ні. у вірші сюжет - другорядне, а часом і непотрібне. у вірші має бути емоція, передана художніми щоб читач її відчув.але не просто передана , не прозою, а художніми засобам.

я б з вірша залишилда тільки це. н і додати коротку кінцівк без зайвини.

Сором щоки залив,
Очі нікуди діти,
Побіжу, як малим,
Попід схилені віти.
Загадаю, щоб се
Вже повік не згадати,
А воно вже несе,
Вже несе до розплати.
Упаду на коліна,
Зіб’ю лікті до крові,
Чом земля так камінна?
Чом слова так суворі?
Я кочуся донизу,
Щоки пеком червоні,
Чи від сліз, чи від хмизу
Закривають долоні.

і , автое, не викоистовуйте кальки і русизми з галичанізмами. "най" віші, що схиляється до літеатносхідняцької дуже контрастує, а том виглядає штучно вставленим. і ріже вухо читачам-галичанам)

в мене проблеми з клавіатурою. не контачить. періодично не вмикаються деякі літери. ну і я погано бачу дрібний шрифт у віконечку для відгуку, тож вибачайте за таке.

про мову. мова має стиль. якщо пишете літератуною, пишіть нею. пишете на діалекті - теж. але на одному. коли змішати горох з капустою, тобто слова –кальки з російської, русизми, чи слова, які нехарактерні для певного регіону, вживати разом зі словами- регіональними діалектизмами, то виходить штучна мішанка. ну не може бути слово "най" у значенні "хай» вжите разом зі смрадом і фразою , побудованою так, як це робиться в рос. мові – «так камінні» і «так суворі». українською так не кажуть. а кажуть «чом земля настільки ( або така) камінна і слова настільки ( або такі) сворі.сраване слові «камінний» , а у слові «так», вжитом у значенні така ( настільки).
щодо мішанки чи різниці між розою і поезією, то ви можете собі вважати як хочете. якщо вам все одно і ви твердо настроєні нічого не міняти і не працювати над творами, тоді не дивуйтеся, що їх ніхто не читає. або читають і коментують лише автори,якіне озміються на оезії або подібного з вами рівня , або ті що лестять, або ті, що приколюються.
звісно, я не зобов’язана читати все підряд і коментувати рецензвати. особисто я прокоментувала, бо ви новий автор. хотілося підтримати, допомогти. але якщо вам мої коменти байдужі, то , як кажуть, баба з воза…

© Яна Устимко, 09-04-2017

Приймаю всю критику в свою торбу! Чому так багато букв пропущено у Вашому тексті? Це модно так зараз? Просто іноді незрозумілий контекст робиться, наприклад "що схиляється до літеатносхідняцької дуже контрастує" - це як?? Про сюжет теж не згоден - куди байку подінете? Тут правда і жанру такого немає, тільки притча. Про "так камінна" не зрозумів - навіть якщо в українській мові прийнята норма (в даному разі сумніваюся), то хіба всі поети дотримуються норм, і надіюсь є хоч один шедевр, де норми порушені.
Мистецтво для мистецтва - це вже проходили, те саме стосується і творів, які читати треба із словником і з третього разу вдається вловити темп. Це я все висловлюю свою думку, яка ні на що не претендує.
Русизми з галичанізмами коли змішаємо - от тоді і буде єдина Україна!, до того ж там де я живу - так вже говорять, бо вже 60 років переїжджі ізвідтіль живуть цілими мікрорайонами, червоні нам допомагали, а ми ще й досі вухами хлопаємо.
Вся ця поезія, чи "поезія", так як і проза, (а буває "проза"?) приходить до мене по таких каналах, що вважаю неможливим не публікувати: а раптом на її основі відкриють загальнолюдську пам'ять чи ще що? :-))
Переробити нічого не можливо, тільки викинути, але перед тим прочитати.
Тільки з усіх цих причин маю честь, чи наглість, виберіть потрібне, бути присутнім.
Велике чесне спасибі за можливість висловити свою думку, та й за навчання рецензією.
Перечитайте, будь ласка, попередню Вашу рецензію на твір "Вони, як тюльпани", там я Вам залишив дуже важливий відгук.
Спасибі за увагу


© Щєпкін Сергій, 09-04-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0330579280853 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«14 друзів хунти»: чотирнадцять голосів війни
Одна з найпомітніших антологій цього року про війну з Росією — «14 друзів хунти», впорядкована Дмитром …
Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …
Вікторія Андрусів «Тринадцять жінок Івони»: фатум як спасіння
Свою дванадцяту книгу презентує широкому загалу відома закарпатська письменниця Вікторія Андрусів. «Тринадцять …