Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Лицарська тематика

(Рецензія на твір: Моєму лицарю, автор: Ганна Осадко)

Отже. Варто зробити деякі узагальнення:чим відрізняється образ "Срібного лицаря" (про який нам нещодавно розповідала Муза Медуза), та образ "лицаря у латах" від Ганни Осадко?..

Як на мою суб"єктивну оцінку, то різниця досить помітна... Скажімо, Ганна буквально з перших рядків ставить акцент на такій... я би сказав досить ефектній деталі... що лицар "загубив свій спис" та ще й де?! "у очеретах мрій". Це треба уміти - загубити спис у очереті. Я з вами, Ганю, абсолютно згоден - лицар без списа - це всеодно що акваріум без води (розсохнеться!!!!) Тому кульмінація абсолютно зрозуміла і логічна "цей шлюб - повільна смерть. Мене-для-тебе-втрата"... А дві наступні строфи я класифікую як звичайну (може трішки задовгу) розв"язку.

От Муза мЕдуза ситуацію зі срібним лицарем змалювала не переконливо. Так ніби: не сила проковтнути і жаль виплюнути:)))

А ви, Ганю, молодчина. Люблю таких жінок, що знають і уміють донести те, чого ж насправді бажають (а чи навпаки).

Отримав масу задоволення!!! Дякую.

P.S. Шановні панове лицарі! Якого чорта ходити до очерету, якщо там можна загубити списа?!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026653051376343 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати