Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Многая літа! Тойво, вічная пам'ять!..

(Рецензія на твір: ЖИВИЙ ЖИВЕ ГАДАЄ..., автор: Nataliya)

Та чи не заспівав один підпилий хлоп у нас на одних поминках "Многая літа"?!
Цей народний гедонізм непереможний. Як і непереможний цинізм нещадних сільських жіночок, для яких похорон та поминки - такий самий світський захід, як і хрестини, відвідини церкви, бал благородного дворянського собранія...
Ви таки вмієте схоплювати на льоту шедевральні діалоги, повні підтекстів, контрастів і перлин народного слова. А тут ще й цікавий паралелізм сюжетних ліній: етапи лукуллівського обжировиська переплітаються зі сценами за столом, разом зі стравами "вносяться" нові герої та маленькі кавалочки їхніх перед-, після-, міжісторій, і все це щедро досолюється сороміцьким контекстом, у якому завинив головний персонаж - дарма що мертвий.
дуже цікавий прийом.
єдина заувага: може, не варто так іноді акцентувати на описі емоцій - у стилі "на обличчі в якої не було ані нотки суму". тим пак що перед тим ішлося про "чорну з квітами хустину" - то це що, на хустині не було того суму, чи як?
про весь цей сум і сміх чудово розповідає діалог і художні деталі. якщо сказати "в чорній у великі гарячо-веселі квіти хустині" - вже акцент. який там сум.
і "раба твоєго" по-церковнослов'янськи. це раби - "твоєя".

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026379108428955 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати