Нічого страшного. пане Андрію. Оцінка, то не головне для мене. Я написала цей твір більше року тому, і все чекала, щоб вилежався, так буває. Але прочитавши кілька новин про різні місцеві випадки( я живу в Тунісі, а тут жінка не ціниться і думка її тут пустий звук, тому чоловікам прощаються і зґватування і домашнє насильство) подумала, що потрібно показати цей твір. Може хоч одна мати прочитавши задумається, що часом переступивши через власну "честь" може зберегти життя дитині. Все ж краще, чим потім ридати марно. Щиро дякую Вам!
© анонім (197.28.75.—), 22-02-2017 |
