Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44369
Рецензій: 86707

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Вічний двигун ч.2, автор: Михайло Нечитайло)

© Avtor, 18-02-2017
З точки зору письма текст заслуговує високих оцінок. Але мені здається, що Ви піддалися спокусі і пішли шляхом узагальнення. Історія надто типова. Від зміни місць та імен нічого не зміниться. Хочу більше індивідуальності. Щоб, читаючи, розумів, що ці події сталися саме з цією конкретною родиною та цих конкретних індивідуальних обставинах. Що це не схема, а реальне життя реальних людей (персонажів). Без образ

Та жодних образ. Певна узагальненість є. Але ж вони, ті узагальнення, формуються з індивідуальних часточок, які продукує наше життя в множинних варіантах. Звідси й типові історії. Не тільки в літературі, в житті набагато частіше теж. Бо в сотнях нібито однакових подій кожна однак по-своєму трагічна й індивідуальна. А щодо передбачуваності твору, то, певно, маєте рацію, треба було краще закрутити.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 20-02-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.46146416664124 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нічний цирк» Ерін Морґенштерн — книга-квиток до країни магії
Є книги, які потрібно читати. А є ті, котрі потрібно «дивитися». Вони мимовільно переростають в нашій …
Книга для тих, хто прагне переважати
Книга «Перевага. У чому сила корпоративної культури» — це нон-фікшн для директорів, власників бізнесу …
«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …