Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2476
Творів: 44529
Рецензій: 87081

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Розтривожу ворона, горобця та голуба

(Рецензія на твір: Не тривожмо ворона, не тривожмо голуба, автор: Михайло Нечитайло)

© Олександр Ман, 11-02-2017
Багато хто вважає, що використання загальновизнаних зразків сталих виразів сприяє більш повному розкриттю теми та думки автора літературного твору.
В поезії, де кожний рядок має вагу, це не так. Вираз "стати на крило", на мою думку, є одним з випадків такого використання.
Може, в піснях справи інакші. Чисто в аспекті слухацького сприйняття. Можна уявити глядацьку залу, в якій одні слухають, а другі потайки або явно щось їдять. Хрумкнув поп-корном - і слово пролетіло. А якщо штамповане - то ні. Його наздожене пам'ять.
Попередні рецензенти зауважили те, що зауважив би і я.
Додав би лише не одним мною зауважене - а саме про пісенність.
Може, для пісень і пишеться.
І закінчення динамічне - "знов". Наче "стоп".
Пісню доспівано.
А я про неї процвірінькав :)

З пов., О.

Михайле, є бажання покласти на музику. Ви не проти?Люблю писати музику до слів. Але не кожні на неї лягають.. а є слова, що вже читаючи співаєш.. Хоча часом і не вдається.. Часом слова сильніші, і починаєш розуміти, що програв.. То як? В разі успіху - Ви перший слухач..

© Олександр Гак, 16-02-2017

Якби так усі цвірінькали, Олександре, то пісні писалися б кращі. Бо є що почерпнути.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 12-02-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.36062383651733 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Дівчина, яку забрало море
Була собі дівчинка, і звали її — Ірина Кулянда. У шість рочків вона зробила мамі подарунок — першу написану …
«14 друзів хунти»: чотирнадцять голосів війни
Одна з найпомітніших антологій цього року про війну з Росією — «14 друзів хунти», впорядкована Дмитром …
Пол Бейті «Запроданець». Чорний роман під рожевою обкладинкою
Як воно — жити з усвідомленням власної чорноти? Чому ми досі ділимо людей за кольором шкіри? Запитання, …
«Лютеція» — еротичний роман-містифікація
Вже кілька років поспіль у вересні (до Форуму видавців) Юрій Винничук влаштовує справжнє свято для поціновувачів …