Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2435
Творів: 43528
Рецензій: 84813

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Про насущне

(Рецензія на твір: Буденне, насущне , автор: Avtor)

© Олександр Ман, 31-01-2017
Написане Вами скидається на проповідь.
Одну для всіх прочан - однакового рівня вони чи ні, так би мовити, їхньої "духовної підготовки".
Але спускатимусь на цю землю, щоб почати і закінчити, дбаючи про час можливого читача та потенційного рецензента, до якого звертаєтеся.
Щодо рецензування.
А чи цікавить воно письменника або якого-небудь дипломанта, умовно кажучи, кишенькових, дитячих або журнальних конкурсів, якими би іншими вони себе не іменували?*
Навряд чи цікавитимуть будь-які рецензії. Напевне, розраховуватимуть на теплі слова подяки за їхній творчий внесок до скарбниць світової або, щонайменше, української літератури. За енергетику їхніх творів - кимось упійману, а кимось - ні.
І не цікавитиме, мабуть, критика. Може, це є їхнім стилем - не звертати уваги на оформлення своїх текстів (розділові знаки тощо), на нестачу якихось ритмічних одиниць віршового розміру та на інші недоречності.
Існують редактори та коректори. Вони виправлять.
А поки що читай, читачу, те, що бачиш.
Щодо рецензій, яких вимагають правила, є вихід. Ті, з кого їх вимагають, можуть друкуватися на сайті удвох або втрьох. Друзі, напевне, є. Напишуть одне одному - і з порядку денного питання зняте. Вирішилося.
У Вас там, Авторе, в назві літера загубилася. У прикметнику "насущний". У Святому письмі він є.
З пов., О.

* Перелік складено не в іронічному ключі, а для звуження кола - щоб жодним чином не чіпати інших, більш відомих лауреатів і видатних осіб. Вони сюди не учащають.

Авторе, ніхто ні з ким не свариться, повірте.
Все в порядку.
З пов., О.

© Олександр Ман, 31-01-2017

Шановні автори, не сваріться через мій допис! Я не хотів викликати чергову дискусію або нахабно до чогось закликав. Просто вирішив нагадати деякі з правил. Можливо, хтось їх не читав і не знає, що ГАК - це не лише місце для публікації, але й обговорення та критики.
Визнаю, що з моєї спроби розбурхати сайт мало що вийшло. Поганенький з мене агітатор. Більше ні до чого не закликатиму. Кому на сайті цікаво, залишиться там і надалі, кому - ні, як сказала Вікторія, ми нікого не змушуватимемо. Можливо, мої прогнози щодо сайту надто песимістичні. ВІн же пропрацював вже більше десяти років. Працюватиме в такому ключі і далі. Можливо, з часом навіть щось зміниться. В кращу сторону.
Днями, коли в ФБ з’явився той репост мого звернення до авторів сайту, потішило щире здивування декого з колишніх гаківчан: - Що, невже сайт досі живий? Стало навіть трохи ніяково. Чи, може, охопили гордощі за вас, незламні автори, які попри всі обставини, весь цей час своїм ентузіазмом і бажанням творити підтримували сайт на плаву.
Олександре, дякую, що помітили одруківку! Повірте, я почервонів від сорому:)
Для сайту важливий будь-який автор і будь-який рецензент. Зовсім не хочеться нічого втрачати. Мабуть, підсумую все вищесказанне словами Вікторії:: Давайте краще повернімося до роботи: завзятіше рецензувати колег та видумувати власні твори.


© Avtor, 31-01-2017

Мені аж ніяково від такого питання.
Я не заслужив такої честі, щоб мене настільки цінували - хай навіть як одиницю чи нуль серед інших одиниць і нулів, вже не кажучи про більш високі величини та значення.
В мене запальний характер, але поки я напишу бодай хоч рядок, то встигаю емоційно остудитися.
І як я можу вдаватися до категорично радикальних дій і вчинків?
Коли хтось гине, зникає або ще якось переходить в інший стан, то перш за все шукають того, хто зниклого чи висельника бачив останнім :)

© Олександр Ман, 31-01-2017

І все ж, попри ці два дні "досвіду", наш сайт не покинете, ні? Надіюся, що ні, хоч і не дочекаємося ми тут з Вами ніякого "великолітературного" визнання. Я, наприклад, вже давно усвідомила, що ГАК - це не катапульт у професійну літературу та до слави, а просто літсайт, де друкуються бажаючі - як аматори, так і професіонали. Залишмо краще природним розвиток сайту і природним розвиток дописувачів, бо, як то кажуть росіяни: "насильно мил не будешь".

З теплом,
Віка

© Viktoria Jichova, 31-01-2017

Сайт не оживатиме, бо він і не вмирав. Була тиша - то святкова, то суботньо-недільна, коли прочани розходяться по церквах або сидять ща "кагорами".
Він став хіба більш живим. Його енергетика підживлюється позитивною енергетикою таких його авторів як Ви, як Ваші колеги.
її вистачить на все і на всіх.
На цьому слoві бувайте здорові.
З пов., О.

© Олександр Ман, 31-01-2017

Хай собі полюбляють що завгодно.
Верблібри чи тверді форми - мені однаково, і я не розділяю версифікаторів за цією ознакою.
Неточні рими є неточними римами, їхня відсутність - їхньою відсутністю.
Мене Бог не обділив спостережливістю, і я знаю, про що пишу. - авторизовані вони чи ні, названі чи анонімні. Тролі справжні чи просто "група підтримки".
Двох останніх днів мені було достатньо, щоб зрозуміти, хто що пропагує і в чому помиляється або ні.
З пов., О.

© Олександр Ман, 31-01-2017

Тут йдеться про те, як оживити сайт, а от такими от шпильками "тіпа невзначай" в бік Ваших колегів, пане Олександре, Ви не оживите сайт, Ви повідганяєте і тих нових, що хотіли би тут виставляти свої доробки. Вас так турбує, бачу, що робить той чи інший дописувач, яким стилем віршує, чи версифікує чи ні. Як висловлена критика під якимсь конкретним твором - це добре, але повічне скарження під будь-якою дискусією (не лише під цією), це вже, знаєте, виглядає якось дивно. Можете зрозуміти, що письменники та поети - це товариство, так сказати, "різношерстне", яке не любить одноманітності та шаблонності? Чому Ви такий недемократичний у своїх судженннях? Ну, не може і не буде ця братія писати під одну "гребьонку". Хтось любить рими, хтось - верлібри, хтось - куценьке, а хтось - довге. :) То чому людям не дати спокою, аби творили, а не підлаштовувалися під чиїсь смаки та вподобання? Мені, наприклад, цікава різноманітність у творчості, бо читати лише те, що пишеться "у стовпчик", мені було б нудно. Давайте зосередимося на головному, що стосується сайту: аби підняти його активність. А не на тому, як його перетворити на стерильну зону однакових за думками і стилем писання авторів. В такому випадку це б дорівнювало кастрації творчої енергії.
Давайте краще вже заспокоїмося - а то їй-богу, збоку виглядає, що ми, як ті вередливі діти у садочку, котрі не поділили пісочницю - то плачуть, то вічно на щось жаліються, то сваряться через "пасочку".
Давайте краще повернімося до роботи: завзятіше рецензувати колег та видумувати власні твори.

З повагою,
Віка

© Viktoria Jichova, 31-01-2017

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.29664301872253 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжки Ксенії Заставської: Жінка, що відкриває історію
У прозі Ксенії Заставської форма, що нагадує так званий «дамський роман», стає ключем до історичних …
Огляд “Жуйки” Марії Козиренко: Музика врятує світ
Якщо ви гадаєте, що антиутопія сучасної літератури за сюжетами переважно схожа між собою як шоколадні …
Огляд прози літ. угруповання “Свідки слова”: Шевченкові малята
На обкладинці антології зображений Тарас Григорович у плащі. Сидить за столом, на якому чашка кави, …
Огляд автобіографії засновника італійського фашизму Беніто Муссоліні
Перша половина ХХ століття було щедра на диктаторів та диктатури. Більшість з них, як от Ленін, Сталін, …