Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Полювання на залізних мамонтів, автор: Шон Маклех)

Задали синові в школі писати невеличку доповідь на тему - навіщо людині почуття (не органи, ясна річ - емоції). Взявся я допомагати і пам'ятається перше, що вбилося в голову, так це фраза про те, що у звірів найперші почуття з'явилися приблизно 70 мільйонів років тому, як додатковий механізм для існування.
А зараз натикаюся на вашу фразу - "А морок таки сповнює Те, що колись назвуть Оці троглодити-мисливці Душею ...", і раптом усвідомлюю, що мабуть в ті ж часи з'явилися і зачатки душі. І можливо також, як захисний механізм від темряви.
Душа завжди уявлялася нам, як щось світле, незаплямоване. І питання в тому, хто ті боги, яким ми молимося в своїх залізних печерах і чому вони спокушають нас "залізними мамонтами"? В який "густій темряві" вони живуть?
Може в нас самих?
Роки йдуть, минають століття, навіть цілі ери - а люди все ті ж троглодити, первісні звіри.

Таке моє бачення вашого твору. Сподіваюсь - не образив.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026633977890015 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати