ну-ну, попрошу без імен. Загалом, поняття графоманії надто суб’єктивне. Автору з досвідом будь-який початківець може здатися графоманом.
І справа тут не втому, що критика зараз не сприймається. Сприймається, але не всіма. А хіба раніше було не так? Критик не зобов’язаний посипати автора компліментами. Його право - висловити свою думку, право автора - прислухатися до неї або нії. Немає нічого поганого в маленькій літературній дискусії. Якщо, звісно, не опускатися до примітивізму "сам дурень".
всі відомі мені українські літсайти зараз окупували агресивні графомани, яким не потрібна жодна критика і які з вереском кидаються на будь-якого рецензента, з порога обзиваючи його тролем - а сайти їм потрібні виключно з метою самореклами і самовихваляння - таким чином вбивається будь-яка спроба конструктивної критики чи зростання з боку адекватних авторів - ось вам і причина зеленої нудьги на сайтах
Старих авторів ніхто не мав на увазі. Це було б смішно. Для них ГАК - пройдений етап. Я, звичайно, про теперішніх. З діалогу видно, що на сайті ще хтось є. То чому б не направити свою енергію в творче русло? Що, на вашу думку, могло б покращити ситуацію?
Все тече, все змінюється. Стара відома істина.
Навряд чи сайт побачить бодай хоч когось з відомих і шанованих, а також і скандальних (і все одно корисних) дописувачів (авторів) цього сайту.
А нові, як я писав учора, приходять готовими, на їхню думку, геніями, або, щонайменше, поетами та прозаїками, щоб отримати схвалення
з подяками та якимось дрібними зауваженнями.
До речі, кого Ви маєте на увазі, шановний Авторе?
Якщо перших авторів, то переважна більшість знайшла себе в літературному, а дехто - і в художньому мистецтві, як в цілому в житті.
Нащо їм друге чи вічне коло цієї гри або захоплення в найкращому сенсі цих обох слів?
І чи не багато замовляють собі нові автори, які гадки не мають ні про поетику, ні про оформлення текстів, бажаючи від них рецензій?
Я не думаю, що власникам сайту та першим авторам цікаво просякати чиїмись витоками свідомості, покладеними на рими та стовпчики.
Вони, якщо й були, як Ви зауважили, "пилипами", то контактними та уважними до зауважень або порад.
А нова генерація поетів народилася якщо не в сорочках, то в памперсах. Тому не бачила деякого продукту власного виробу.
