Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Пробачте, що я лізу, щасливий від вашого тексту

(Рецензія на твір: Гора, автор: Сергій Двірний)

Мені дуже подобається. Я прочитав вас кілька разів. Я не дуже хочу зупинятися, але хочу читати вашого вірша і далі. Я переставив для себе кілька ваших рядків - це нічого не міняє по суті, але якось приємно спостерігається, тільки для мене особисто.
Пробачте, я нічого не мав такого на увазі. Не моє місце щось казати, я тут взагалі ЗІЛЬОНИЙ ОВОЩЬ, що тільки-но виріс у списку...
Але, ось так воно мені читалося десь начебто:

Думки – мішок із камінням
(хтось, думає, дорогоцінним)
звалив на рамена і
тяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяяягнешся
вгору

Гупає
глухо
камінь об спину,
давить на плечі,
підгинає коліна...

Чим стрімкіший підйом,
тим все важчий тягар…

Кам’яніють від ноші
втомлені
ноги,
поясниця і
руки.

Здається, немовби, вже сам -
горе тяжкого каміння, що
пнеться, -
камінь на камінь, -
на гору каміння,
саме себе душить,
б'ється ребра об ребра,
викрешуючи
іскри
під зав’язкою горла, що
жа
діб
но
ло
вить
ску
пень
ке
по
віт
ря…

Напевно вже час розкидати каміння…
розв’язатися…
під ноги тим,
хто гарує позаду…
хай понесуть і мене
укупі з собою –

горою-у-гору,
горем гори…

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044434785842896 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати