Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Я не просив мене родити!

(Рецензія на твір: ВВВ, автор: true_thomas)

Ваш вірш можна звести до цього магічного мотто, що батьки часто чують від дітей. Теза настільки ж стара, наскільки й наївна. Не варто з таким примітивним мисленням братися за складні теми, якою, зокрема, є Друга світова (або, як її влучно назвав Суворов, Перша соціалістична) Дійсно міф про так звану Велику і Вітчизняну - останній радянський міф. Треба його руйнувати, бо навіть наші інформаційні канали весь час транслюють радянську пропаганду і задрали цим. Ветерани, ті що реально воювали, вже давно в землі, а орденами брязкають вертухаї, що стріляли їм у спину. Я знаю кілька реальних ветеранів, що реально воювали - вони воліють сидіти тихо і не дуже полюбляють згадувати, особливо при сторонніх. Тому що це було страшно.
Але коли маєш справу з трагедією (а Друга світова була трагедією), не можна користуватися дитячими формулами. Таким віршем ви ображаєте усіх, хто реально воював. Ви намагаєтеся плюнути їм в обличча, але це незаслужено і несправедливо. Ви не прохали їх воювати, ви не прохали в'язнів концтаборів НКВС та Гестапо сидіти за колючим дротом, ви не прохали вояків УПА гинути за Україну і не прохали чорнобильців лізти до реактору, а також не прохали рядянську армію воювати в Афганістані. Що робити? Усім плюнути в обличча.
Не можна так, шановний. Треба виростати.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044312000274658 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати