Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2536
Творів: 45789
Рецензій: 89590

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Спалах ч.6, автор: Михайло Нечитайло)

© Вікторія Т., 02-11-2016
Я й не підозрювала, що може існувати стільки «вишуканих» евфемізмів для позначення всього, що стосується сексу — і самого процесу, і анатомічних частин. Чи може згвалтування, перенесене жінкою в дитинстві, зробити її на все життя грубою й цинічною у царині стосунків між статями? Мабуть, так, але не до такої степені. Ваша героїня надто багато думає про це, розповідає без особливої потреби про кожну деталь, надає майже «барочної» образності своїм сексуальним переживанням і всіляко підкреслює недолугість та відразливість чоловіків, які зустрічаються на її шляху. Вона нібито шукає коханння, але не дуже віриться в успіх цих пошуків. Для кохання сприйняття повинне бути іншим. Уже на початку вражає те, як грубо й цинічно вона говорить про свого батька (який виступає виключно в образі «штанів») та й про особисте життя своєї матері і інших людей. Це стосується подій ще до згвалтування. Чи вже тоді вона бачила світ таким? Можливо, це в неї від матері? Не всяка мати буде говорити своїй дочці: «...здорова, тілиста... нащо тобі чужі байстрюки, коли в самій дітей, як ікри в рибі». Не дивно, що після цього героїня не знаходить інших слів для материної вагітності як: «Мати почала обростати пузом». Про своїх трьох дітей героїня згадує зо два рази, побіжно. Таке враження, що в її житті вони практично ніякої ролі не відіграють.
Коли Ваша героїня говорить не «про это», мова в неї звучить дещо штучно, манірно. Вона, наприклад, кокетує тим, що вона — жінка і тому "має право на першу оповідь" (у світлі того, що вона далі «оповідає» це звучить майже комічно). Далі йде "поетичне" посилання на «оазу», «міражі», «джерельце», а за хвилину вона ошелешує слухача безпросвітним натуралізмом. Коли вона, в кінці, звинувачує його в тому, що в нього «одне на умі – голобля в западині», це скидається на проектування власної проблеми на іншого.
Цікаво, що коли в народі говорять про секс, навіть про збочення , це робиться на диво небагатослівно. Якщо в когось і продовжує працювати уява, то люди цим не діляться. Проте в цьому випадку героїня твору довгий час «плекала свою бібліотеку, у фольклор вдарилася, пісні, приказки всілякі по людях старих збирала, за вірші взялась, у книгах тонула», тому не дивно, що душа її, на жаль, просить слова.
З повагою, Вікторія

Одразу погоджуюсь із Вами щодо "нарочитої грубості" у тому, як люди звертаються одне до одного по селах. Я це не врахувала. Незрозуміло, для чого принижувати одне одного, навіть в іменах ("Ганька, Манька, Свєтка...", коли говориться про дорослих або й старих людей), чому на питання "Чи ви не бачили когось?" замість простого "ні" можна почути: "А що, я за ним ходжу?" Я вже не говорю про поводження з дітьми, заради яких батьки ладні приносити великі жертви. Десь на рівні спілкування формується само- і взаємоповага як до людей, так і до громадян.
З повагою, Вікторія

© анонім (73.15.162.—), 03-11-2016

Дякую, Вікторія, за таку розлогу рецензію. Що не відторгнули загалом усього написаного, а намагалися якимось чином зрозуміти. Де не погодитися, де здивуватися, де знайти виправдання героїні, а де й засудити. Ваша реакція на диво жива й безпосередня, а ще виважена.
А ще, забігаючи наперед, скажу, що Ви багато чого передбачили мимохіть з подальшого сюжету.
Між іншим, Ви навіть мені, як автору, відкрили очі на певні звички героїні, як то відсутність належної поваги до матері (бо відносини з батьком були акцентовані автором саме в такомі ключі, так що тут Ви просто відтворили закладене мною). А щодо матері, то, певно, в дочки мала лишитися образа за приведеного в дім вітчима. Це вже я домислюю заднім числом услід Вашим заувагам. Що ж стосовно дітей, то вони грають в долі героїні велику роль, вона, наприклад, усе життя на них поклала у важкій праці, але в даному контексті розмови вони, дійсно, випадають. Чому, це можна буде зрозуміти з подальших декількох частин.
А щодо розмови матері з дочкою, то іноді в таких стосунках, особливо в сільській місцевості, та що там іноді, певно, не надто іноді, хоч, може й не зовсім часто, трапляється певна нарочита грубість. Причини цьому пояснити не можу, не психолог, але що спостерігати доводилося, й не раз, то факт.
А ще стосовно розмов про секс. Я б не назвав їх малослівними. Дійсно, такі відвертості про себе мало хто розказує, хоча й таке буває, про жінок промовчу, а між чоловіків у стані хмелю та похвальби, то таке, буває, несуть, що гидко слухати. Бо одна справа, коли людина виливає душу, не оминаючи й гріховного, а інша - коли паплюжить когось у своє задоволення, кидаючи людину в справжню багнюку.
Людський соціум настільки багатобарвний, наче отой згаданий мною у попередніх частинах Всесвіт - чого там тільки не стрінеш.
А загалом дуже й дуже дякую і за людський, і за суто літературний підхід до твору.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 03-11-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0899240970612 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …