Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51564
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ми з нею подруги--сто літ, автор: Вікторія Т.)

Нещодавно Андрій Любка оприлюднив на ФБ текст про українську та киян. Дуже схожий на Ваш вірш, шановна Вікторіє. Мейнстрім, так би мовити.
Пам'ятаєте вислів Олександра Довженка "наша нещаслива історія та невдала географія"? Іноді я гадаю, що з таким нашим історико-географічним щастям наш(і) сусід(и) користає(ю)ться будь-якими нашими діями або бездіяльністю (можна згадати справу про розподіл шельфу, не тільки Росія відмітилася; а деякі ще тільки чекають на більш-менш вдалий час). Втім, звинувачувати сусіда справа марна, тому що в геополітичних справах друзів немає ні в кого, і розраховувати на це не слід - власне, тому й існує міжнародне право, що не всі здатні втриматися від свинячої поведінки на міжнародній арені. Але: за умов українського розмаїття та доволі слабкої державної влади та повної відсутності будь-яких сталих політик в будь-якій сфері суспільного й державного життя дуже легко реалізовувати політику "розділяй і владарюй", тому ще є великий вибір соціальних груп, з відмінностями яких можна грати в дуже цікаві шахи. Здається, наші вороги цим користуються, а ми їм допомагаємо, чим можемо.
Єдине, про що не можна забувати, - це фізика. А вона вчить, що будь-яка дія породжує протидію (так само психологія каже нам про дух заперечення). Відповідно, силування, наприклад, мовою, вилазить боком - мові. Такі справи не можна робити так само, як, наприклад, красти гроші з бюджету або державні підприємства - за схемою "хапай і тікай". Хочется побистрєє, казав Кіса Остапові, а той відповідав: Бистро только кошкі родятся. І Остап мав рацію - не можна за 5 хвилин позбутися тягаря багатобагаторічного минулого. Позбутися можна, але не за схемою "хапай і тікай" - а в нас, на жаль, при владі апологети саме такої схеми. Вони саме нею звеличилися, тому не мають підстав їй не довіряти.
Не сприймайте мої міркування як оту саму фізико-психологічну протидію. Навпаки: щиро переймаючись питаннями розвитку та поширення української мови, не можна не розуміти, як небезпечно намагатися зробити з нею гешефт на кшталт "хапай і тікай". В цій царині необхідна перш за все послідовна стала політика, що гідними засобами веде до гідної мети. А от цього нам нині дуже бракує - не бракує тільки лозунгів. Война, на жаль, все списує, як завжди.
Як завжди, точно, тут бр. Стругацькі залишили чудовий приклад, ось він: "«Опять наш казначей отвертелся, — сказал желчный Парал. — В прошлый раз град был необыкновенной силы, в позапрошлый объявилась саранча, а теперь вот он марсиан подстроил — на уровне эпохи, в связи с освоением космического пространства»".
А про докори - як воно насправді. За часів Майдану моя знайома, громадянка РФ, яка давно мешкає в Києві, дійсно дорікала мені тим, що я не знайомив її з українською культурою та мовою (а вона й не питала, гиги). Ну, я, звісно, ще той ознайомлювач в таких питаннях (але якщо б мене хтось без моєї волі "знайомив" з чимось, я б заперечував), але: пішли її діти в школу, а вона на роботу в книжкову крамницю, одну з центральних чи навіть найцентральнішу, і питання мови вирішилося саме собою. Вона ще не розмовляє українською, але вже геть усе розуміє, читає книжки - свідомо! - саме українською (не скажу, що українських авторів, але). Гадаю, що лозунги тут не мали жодного впливу.
Це такі собі нотатки з нашого київського життя. А, ще... Коли до справ беруться політики, особливо такі, що виросли на "хапай і тікай". Свого часу регіонали маніпулювали питанням російської мови, а під цим жупелом - розкрадали. Тепер те саме, але під жовто-блакитним стягом роблять нові "більшовики". Галасування крадіїв, можливо, і має побічний ефект у вигляді просування української мови та культури, але - як на мене - це таке питання, в якому мають значення чесноти промоутера. Нині - візбміть будь-який законопроект чи урядове рішення - все, навіть відверте безглуздя і крадіжки - робиться для підсилення, піднесення, розвитку, захисту, оборони всього українського. Ідею відверто дискредитують - та навіть не з ідейних міркувань, а суто з огляду на необхідність прикриття злочинних намірів.
Мабуть, кожному урядовцю, депутату, чиновнику при отриманні посад і мандатів необхідно видавати таке собі мементо морі - маленьку статуєтку у вигляді ліхтаря, з якого звисає зашморг.
Ну. це, здається. усе сказав.
Щиро Ваш, Максим

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.050774097442627 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати