Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Спалах ч.6, автор: Михайло Нечитайло)

Не знаю, Мішо, що навіть написати. Чесно. Після двох Ваших останніх частин у мене протирічливі відчуття. Від попередньої я відчула злет - ось, воно, думаю, цей поштовх, цей імпульс, на який я чекала - роздуми про Всесвіт та філософію буття людського та його місце у тім макро-чи мікро-космосі.. Ну-ну, гадаю, Ванда таки міркує не згірше за якого академіка з Гарварду, таку теорію про світобудову втнула, що.. моє серце аж підстрибнуло - так, кажу собі, все вірно, все згідно з найновішими астрофізичними дослідженнями та гіпотезами про мультивимірність Космосу, і не одного, а бозна скільки їх сучасні вчені спроможні напрогнозувати.. Словом, прочитала цю частину на одному подиху, проковтнула її, як ковток джерельної води.. Та от після прочитання цієї частини маю відчуття, що злет отого літачка душі так і не відбувся - впав на старті, заледве відірвавшися від землі. І ото впав, прямо зарившися носом у бетон. Ну, навіщо Ви, Мішо, отак? Га? Навіщо Ви знову з Ванди зробили ось таке от чудовисько: ніби істоту й з гострим розумом, і язиком теж, з палаючим серцем, ніби й з натяком на крила, проте важкою, заземленою до неможливості? І справді - навіщо вона оте все розповідає отак ні з того ні з сього учителеві, якого ані трохи не знає? Звідки така безмежна довіра до майже незнайомої людини, щоб розповідати отак, просто в лоба, про своє травмоване психічно і фізично життя? Вибачте, але якось не по-жіночому це. Про такі трагічні події здебільшого жінки дуже соромляться розповідати, навіть своєму сповіднику чи то психотерапевту. Чи гадає Ванда, що учитель зрозуміє її та пожаліє? Якось не в´яжеться мені докупи теорія про Всесвіт, продхнутий любов´ю, з життям та вчинками власниці тієї крилатої теорії. Бо, здається, ГГ вже геть втратила віру у все краще, що є у Всесвіті - а це, як на мене, найстрашніше, коли людина втрачає віру.. Навіть не знаю, на що ще сподівається ця жінка. Сексуальна відраза, невдоволеність, фригідність, з якої раптом стала ненаситна німфоманка, чомусь перекрила всі її життєві, душевні поривання, пошуки справжньої любові. Отож, почекаю на продовження, Мішо. Щиро сподіваюся, що ще не все втрачено для героїні, що знову злетить її душа у той Всесвіт, який доводила учителеві. Хоча піся того, з чим звірилася йому, сумніваюся, що їй це вдасться. А якщо й так, то.. Учитель би мав проявити до неї таку ж величезну терплячість та милосердя, як Ісус до Марії Магдалини.. Проте в житті, на жаль, зачасту все є навпаки - чоловіки втікають від проблемних, з таким невиносимим душевним тягарем, жінок, як від прокажених.. Та й не люблять вони жінок без якоїсь хоча би маленької таємниці, без інтриги, відвертих, особливо у сексуальних переживаннях, як розчахнуті ворота.. Що ж, наснаги Вам, Мішо, в цім нелегкім труді - почекаю на продовження та закінчення твору, а тоді вже можна буде робити остаточні висновки.

З теплом,
Віка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038382053375244 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати