Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44367
Рецензій: 86706

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ладонька , автор: ВЛАДИСЛАВА)

© Максим Т, 30-10-2016
Як на мене, в цьому сюжеті не вистачає одного останнього оберту. Ви, шановна Владиславо, змалювали конфлікт, але конфлікт не дійшов свого апогею, не вибухнув нічим, все стало добре (ніби добре, принаймні, до наступного разу, та хіба ж це добре - самотність старенької, яка майже прикута до антикварного крісла?). Лада зневажала мачуху, забувала про неї, мачуха чекала привітання, привітання таки надійшло, життя триває, все ОК.
Е, ні. Життя після певної точки не може тривати - обов'язково має трапитись щось, після чого життя вже не буде таким, яким було раніше. І оповідання нам повинно б розчахнути віконечко саме на цю мить, цю подію, коли всі силові лінії зійшлися в одній точці, коли маса конфлікту, взаємних образ, почуттів перевищила критичну і БАБАХ! - щось має відбутися. А віконечко цього разу відкрилося на плин подій - апогей лишився за межами. Загострення було - ледь-ледь встигла Влада привітати мачуху, але це - не апогей. Тобто ми подивилися пролог до історії, а самої історії - нам не показали. А сама історія була б тоді, коли б чергова отака смс-ка надійшла в телефон в мертвій, наприклад, руці, або відповів отой товариш, що торт приніс, і Ладонька хай би карталася, чи жива мачуха, хай би й читав картався принаймні деякий час, абощо. Щоб виникло відчуття не просто незручності (хіба так можна, так не робиться), а відчуття непоправності.
Що я маю на увазі - візьміть, наприклад, оповідання Паустовського "Телеграма" або його розширену коментовану версію в повісті "Золота роза". Ситуація аналогічна: дочка десь в Ленінграді, покинута мати самотіє в провінції, чекає на дочку, а дочка забула, не пише, не їде... Врешті-решт мати помирає, її ховають сторонні люди.
Перед смертю мати просить свого тимчасового пожильця вивести її в сад. Там, ледь не падаючи від слабкості, вона промовляє: "Не дай вам бог, родной мой, дожить до такой одинокой старости! Не дай вам бог!" Це, власне, мабуть, саме те, що відчувають самотні матері в такій ситуації. Це те, що ятрить їх душу. Самотність перед обличчям безпорадності та смерті. Тут вже не до привітань. А тут ще виставили мачуху манекеном для фотосесії "нашої великої щасливої родини"...
Далі жінка помирає, дочці дають телеграму, та вона приїхала вже після поховання.
Хеппі-енд, звісно, завжди можливий, особливо тоді, коли хід та зміст подій ми самі малюємо на папері, але... "В нашем реальном мире вероятность счастливого случая всегда была и остается намного меньше вероятности любого другого" (Стругацкие).
В даному випадку нещасливий фінал - або й щасливий, тільки через якесь велике потрясіння - мав би більше потужне звучання. Справа ж не в тому, "як-воно-було-насправді", а в тому, "як-би-воно-могло-бути-так-щоб-читача-пройняло". Тим більш, що Ви так вільно володієте літературною українською мовою - Вам і карти в руки, шановна Владиславо, саме - Вам.
З повагою, Максим

Тимчасовий хеппі-енд - це вдала формула. Я дуже тішуся тим, що виник згаданий Вами поштовх. Знаю, про що кажете, і сам отримував тахі поштовхи через обговрення того чи іншого твору або просто - завдяки твору. В мене є оповідання, російською, щоправда, яке стало наслідком перегляду одної стрічки, - я також відчув той поштовх. Супер. Ви, шановна Владиславо, молодець.
Про Сергія Осоку я знаю. Оповідання його також читав - щоправда, його поезія мені більше до смаку; проза якісна, але поезія - краща, як на мене. Чудово, що він повернувся, - можемо отримати від Метра настанови. Свого часу його активність на Літклубі співпала з моїм туди приходом, мені пощастило, і шановний Сергій зробив мені кілька вельми корисних зауважень. Власне, один з моїх небагатьох більш-менш вдалих віршів отримав набагато якіснішу форму завдяки його запитанням та зауваженням. Я це пам'ятаю і дуже вдячний Метру. Тоді ж і зрозумів, мабуть, в перше, що є поезія. а є версифікація, а ще є - графоманія )
З повагою, Максим

© анонім (93.74.142.—), 01-11-2016

Дякую, пане Максиме! Не уявляєте, як люблю такі розлогі рецензії. Знаєте, коли я писала чорновик свого оповідання, то закінчення було іншим, трагічнішим. А потім я його змінила на користь так званого тимчасового хеппі-енду, якщо це слово, тут, звісно доречне. Щодо останнього оберту Ви маєте рацію. Не впевнена, що знову змінюватиму саме цей твір, але Ваші слова стали поштовхом, завдяки якому з’явилася цікава ідея для нового оповідання. За що Вам дуже вдячна.
P.S. Помітила, що Вам також до смаку творчість Того, що греблі рве. Мабуть, Ви знаєте, що під цим псевдонімом пише пан Сергій Осока. Колись він був активним користувачем сайту, а зараз, нажаль, викладає свої твори переважно на Фейсбуку. До речі, цього року в пана Сергія вийшла збірочка оповідань під назвою "Нічні купання в серпні".
З повагою, В.

© ВЛАДИСЛАВА, 31-10-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.46994113922119 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …
Що це за дитячі книги з різними витребеньками?
На українському книжковому ринку досить багато якісної спеціалізованої літератури для дітей. Хочемо …
Вікторія Авеярд «Багряна королева»: зрадити може будь-хто [рецензія]
У жанрі фентезі регулярно з’являються новинки, варті уваги. Одна з них — серія «Багряна королева». Дебют …