Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Кохання, автор: Максим Т)

Запашний твір - я б так висловився. Одночасно й тонкий, бо кохання подано крізь призму дитячої душі. Хоча інколи, Максиме, крізь тоненьку грань Ви все ж провалюєтеся з дитинства в зрілість. Але те не шкодить. бо розширюється гама почуттів і відчуттів. Далебі ж розуміємо, що пише доросла людина, тому тонкі подихи відчуття кохання з дитячого й дорослого розуміння переплітаються в запашний сонет, якому просто радієш, доточуючт подумки й свої згадки про подібне. Теж, відповідно, з сучасного дорослого стану. Від того всього аж воскресаєш від чтива, немов Юрко від отриманого листа.
Дещо прямолінійний з мовної точки зору на загальному тлі виглядає початок твору. Наче відрізаний кусень, який десь аж посередині твору починає вплітатися в загальне тло.
Ну й невиразне закінчення - це однозначно мінус. Так тонко, так віртуозно плелося й так, похнюпивши носа, все опустилося й попрямувало в порт. Мене чогось аж жаль обсів. Ні, не варто було подавати зустрічі закоханих, якщо не було такої, але така гама почуттів мала би якось відтінити й закінчення. Бодай якимось конкретним та душевним виявом смутку та жалю, образним реченням, чи, ще краще, якимось покликом дитячої душі. Бо просто йти в порт - я ж кажу, обсів мене жаль.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042479038238525 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати