Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: ×0, автор: )

Так, справді. Після "есть в осени первоначальной короткая, но дивная пора" приходить дещо інший час, коли рання рудавка-осінь втекла, можливо, на весілля, а нас лишила зі своєю блідою старшою сестрою та сам-на-сам з нашими та своїми смутками. Щось таке:

Сивіють ранки. Гомінливе
Спочило листя на землі,
І світло денне немінливе,
Немов рідня нічній імлі,
Набрало дещо невластиве
І стало тлом на власнім тлі.

Панує осінь. Невиразно
Тече буття за небокрай,
Лани чорніються мовчазно.
Ти хочеш тиші? - На, збирай,
В ланах важніє передчасно
Її озимий урожай.

Сивіють ранки. При дорозі
Будяк змарнілий смутки п'є,
Хтось завагався на порозі,
Чи не зима? - Мов прес-пап'є,
Притисла світ - і світ в немозі,
Він ніби є і вже не є...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.030871868133545 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати