Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2566
Творів: 46617
Рецензій: 90924

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Все згідно з планом, автор: Вікторія Т.)

© Максим Т, 22-10-2016
О, рятівний план! Дивіться, який цікавий збіг: "теперь, когда я так основательно погрузился в свою, не такую уж богатую событиями жизнь, мне поневоле хочется найти в ней хоть какие-то закономерности, некие устойчивые черты, хотя бы что-нибудь, что позволит отличить ее от миллиардов других жизней, если не кому-то, то хотя бы мне самому. Наверное, вот эти мои попытки ухватиться за ускользнувшее прошлое мотивированы, среди прочего, и этим тоже: ведь впереди – неизвестное, и только позади меня есть нечто, вселяющее надежду, что все происходит не напрасно, не просто так. Пройденный путь – каким бы извилистым или скучным он ни оказался – это все-таки вектор; проследив его взглядом, можно представить себе его общее направление, возможно, предопределяющее (или уже предопределившее) и то самое неизвестное пока будущее, и придающее всему хотя бы какой-то смысл."
Щиро Ваш, Максим
П.С. Сарказм свідчить про здоров'я розуму. Не менше, але і не більше.

Отож і в мене така біда, як у Довлатова: не розумію "іронії", хоч плач!

© Вікторія Т., 23-10-2016

Пригадалася мені в цьому контексті одна історія від Довлатова:
Встретил я экономиста Фельдмана. Он говорит:
- Вашу жену зовут Софа?
- Нет, - говорю, - Лена.
- Знаю. Я пошутил. У вас нет чувства юмора. Вы, наверное, латыш?
- Почему латыш?
- Да я же пошутил. У вас совершенно отсутствует чувство юмора. Может, к логопеду обратитесь?
- Почему к логопеду?
- Шучу, шучу. Где ваше чувство юмора?

© Максим Т, 22-10-2016

Коли рецензент висміює молодих авторів (мова не про мене) таким чином, що глузливо вихваляє їхні твори до небес, і, коли ощасливлені автори йому радісно дякують, зловтішається: "А таки повірили!", це виходить за межі і іронії, і сарказму. Це вже десь межує із знущанням, або, дипломатично кажучи, нецивілізованою поведінкою.

© Вікторія Т., 22-10-2016

А про іронію пані зроду не чула. І значення сарказму трактує як сама собі розуміє.

© анонім (46.133.129.—), 22-10-2016

Дякую. Дуже гарно сказано. Всі ми у цьому становищі: тільки минуле належить нам настільки, що можна його якось аналізувати і на цій основі оцінювати своє теперішнє (і знаходити в ньому сенс), а також, хоч приблизно, пробувати відгадати майбутнє.
Гумор люблю, а сарказм — ні, в ньому є злість.
З повагою, Вікторія

© Вікторія Т., 22-10-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.33125400543213 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …