Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Думка про діалоги, автор: Sholar)

Про діалоги в літературі можна писати цілі трактати й романи повчального плану.
Без діалогу не буде твору, буде газетна стаття.
Діалоги можуть бути різні - живі з народу, але навряд чи мають бути переказом живої розмовної мови, котру ми чуємо звідусіль, в усій її багатохвилинній іпостасі з усіма відступами й приступами. Біля такого твору ми заблукаємо, або й заснемо, заколисані одноманітністю та сотнею-другою деталей, які до теми твору не мають анінайменшого значення. Навіть при використанні живої народної мови автор усе ж має тримати руку на пульсі сюжету твору. І використовувати тільки ті фрази, що лягають у канву. Зайве не завжди є корисним, частіше є шкідливим.
Можуть же навпаки, бути й діалоги, якими вживу люди не спілкуються. Але в літературному творі, на мою думку, це допустимо. Щоб автор через діалог міг передати всю гаму і контрастність ідеї, яку він несе через своїх героїв читачеві. Мене особисто, наприклад, у багатьох авторів приваблюють такі "заумні" діалоги, де плаваєш серед течій та ідей, забарвлених високим словом, відчуваючи неземну насолоду. Згадуваний тут Булгаков - з їх числа.
По суті, така філософізація діалогу, і є тим виокремлення раціонального зерна з безперевної людської балаканини. Тобто, це концентрована подача широкого моря людського спілкування.
До речі, хто бував у театрі, напевно, звертав увагу, як з уст геніальних акторів природньо звучать неприродні, з повсякденної точки зору, діалоги високих творів мистецтва. Та й монологи теж. Бо навіть із самими собою ми спілкуємося зовсім не так, як подається в літературі, а теж з усякими відступами й приступами. Так що концентрація діалогу чи монодогу є якраз концентрація, а не вирізання котлети з картону. Швидше наші повсякденні балачки є картоном, з якого автори мають вирізати щось цінне й придатне для вживання.
Ну й щодо гальмування діалогами текстів. Тут треба зважати, який твір мається на увазі. Якщо це белетристика, то так, там темп сюжету має чи й не вирішальне значення. Але якщо це щось на зразок "Майстра і Маргарити" , біг поза діалогами буде схожий на біганину голого по лісі - ніби й швидко, але ж як по-дурному.
А загалом дискусія - річ хороша. Теж, між іншим, діалог, обрамлений тільки думкою без зайвих реверансів на всі боки до ахів та охів.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038774967193604 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати