Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Повнота життя, автор: Максим Т)

Світ - він багатоликий і суцільний водночас. Ми його ловимо, зупиняємо, намотуємо на свідомість, і він там лишається назавше, тим же часом зісковзуючи повсякчас. Слово "повнота" в кінці твору - воно задає гумористичний тон оповідці, хоча насправді окреслює суть того світу, серед якого ми знаходимося разом з усіма, в той же час витворюючи його особистим, приватним. То неправда, певно, що час тече завжди. Ми його можемо зупинити, от тільки не помічаємо того, бо, зупинивши час, частина нас лишається в нім, а інша крокує з тим часом, що не зупиняється. І мислить сьогоденням, поступом. А є мить, де ми лишилися навічно. Тільки то вже не ми, і мить така далека, бо кляті кеди кидають нас у вир буденності, спробуй роздивитися на себе ззовні, коли кеди сина вже малі для дитини. Ви, Максиме, лишили мене у своїй завмерлій миті, от тільки поки я туди дійшов, Ви вже побігли купляти нові кеди. Людям, певно, важко стрітися у світі навіть із самими собою, не кажучи про інших, бо мить, як і повнота, поняття відносне з усіх точок зору.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043987035751343 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати