Шкода, ви мене не зрозуміли.
Почитайте Коцюбинського: "Маленький грішник". Це не казка, це розповідь у вигляді казки. Де душа у цій історії? Де краса золотої рибки. Це не звіт за день. Якщо ми так сухо будемо писати, пощо тоді уся творчість?
З повагою.
Можете не відповідати.
Дякую за відгук і за цікаву історію. Дива нема, бо це - оповідання, а не казка.
Згідна, що текст - суховатий. Але така оповідка прийшла мені в голову і я не могла не подарувати їй життя. Тим паче, що логіка у ній є. Хоч і дитяча, наївна, але є. А текст треба на дітях превітряти, для них це написано, а дорослі це, звісно, зі скептицизмом сприймають.
