Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Скарб, автор: Максим Т)

Чомусь запало в душу оте вступання в коров'ячий послід на шляху до скарбу. Чи то я такий звихнутий, що у всьому шукаю високих матерій, чи відволікаюся на дріб'язок, а от запало, і край. Врешті й скарб забрали, і ноги витерті, і дитинство минуло, і літо. А корови й досі ходять по солончаках, й шматки амфор викидає лиман, але вірогідність стрітися з коров'ячою діяльністю тисячократ вища, ніж знайти шматок амфори. Не тисячократ навіть, а на ціле життя. Бо вступати чи то в послід, чи в партії, чи й просто в казна-що ми ще будемо та й будемо, але ніколи після тих вступів не знайдемо своєї амфори. Бо вона одна на весь вік. Навіть якщо й перед нею, й опісля повно регалій для вступу. Скарб - то ж не знахідка, то - точка нашого життя, котра одна-однісінька. Вона - назавжди, інше все - минуще.
Багато хто чого побачить у Вашому творі, а я виокремив саме цю деталь. І задумався над нею.
З повагою М.Н.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04616904258728 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати