Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51629
Рецензій:	96050

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Жовті сутінки, автор: Настя Мельниченко)

Шляхетне "Любити - значить відпустити" загорнуто у "гімалайський колорит". Круто. А до появи мавп мені здавалося, що це Карпати. Ну, нехай собі Гімалаї - екзотика мені сподобалася. Ось так посваритися з коханим і забитися десь далеко у гори Індії, у дивовижницй гірський готельчик... Не всім так таланить, а тому уява не дуже спрацьовує. З собаками все зрозуміліше, все як у нас. Правда, мені здалося, що деякі персонажі (ті ж собаки, а ще європейці) трохи відволікають від теми. Здалося також, що розвиток подій буде пов'язаний з невідомим земляком, що слухає музику. Але ось автор виводить на головну тему: на розлуку і печаль, на високе "високогірне " кохання. І знову спіткаєшся об деталь: конверт. Лист чи бандероль, що у нім, чому рвуть його? Є ж інтернет. Герой нібито самотній, дома п'є каву біля комп'ютера. Що там, який конфлікт? Чому такі величезні відстані розривають кохання? Можна загубитися у здогадках, у сюжетних недомовленностях і недомальованості головних героїв.
Ні, все ж найбільше мені сподобалися в оповіданні екзотика і майстерне володіння мовою.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035919904708862 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати