Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Добридень, докторе!, автор: Артур Сіренко)

Війна - страшна річ: що десять тисяч літ назад, коли мізки вибивали кам"яною сокирою, дивлячись прямо у вічі, що нині - коли шматком заліза, котрий прилетів за кілька кілометрів, невідомо чиєю рукою скерований. Страшна вона тому, що ніхто з неї не приходить таким же, яким і пішов. Про тих. хто став гіршим, говорити не будемо, а про тих, хто став кращим - варто. Бо біль душі - то плата за те, що став кращим. А міг би бути гіршим і впиватися владою зброї, і донині зі сміхом згадувати про дві кулі, випущені поміж лопаток беззбройному...
"Піднятись в небо - ось робота! Піднятись в небо - оце ось труд!" Дав Господь талант складати докупи слова так, що когось бере за душу - мусите писати. І коли вже дійсно сталося так, що були у пеклі, але повернулися і пекло те сюди не пустили - маєте писати. Писати так, щоб ті, гірші, хто війною хоче жити, стали кращими. І це Ваш труд і ще одна плата - тепер уже за те, аби душа перестала боліти. Маєте той біль перенести на папір, щоб душа заболіла у інших, бо то і є шлях до одужання. Їхній і Ваш, звісно.
З повагою - ВВ.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042366027832031 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати