Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2438
Творів: 43657
Рецензій: 85099

Наша кнопка

Код:



Рецензії

зашморг

(Рецензія на твір: На двадцять першій тисячі ч.2, автор: Михайло Нечитайло)

© Максим Т, 28-07-2016
конфлікту затягується на шиї героя, визріває вибух, я бачу. Не минеться, ой, не минеться це все нікому з персонажів.
Однак, шановний МИхайло, якщо дозволите, дрібка зауважень... Відвертим і безцінним надбанням Ваших творів завжди була мова - щира українська, жива, народна, динамічна, справжня. Однак в цій частині Ваші селяни розмовляють суто метафорами, та ще й такого барвисто-розцяцькованого ґатунку, ніби зійшли вони зі сторінок "1000 і 1 ночі", та ще й заглиблюються в ті метафори так, що вже "Кто на ком стоял" хочеться вигукнути.
Далі, про свіже як для сорокарічної лице. Ну, якби хоч 50, але 40... Це ж цвіт і розквіт. Золотий вік.
Двоє грудних дітей - таке буває, але в принципі - не повинно так бути. Якщо дитя грудне, мати не може завагітніти, тому що лактація і грудне вигодовування вимагають такого гормонального фону, який пригнічує репродуктивну функцію жіночо оргнанізму і діє як природна контрацепція. Або-або. Так, трапляються випадки, коли при грудній дитині віком 6 місяців мати вагітніє, але це - відверте виключення і дуже індивідуальне явище. Нетипове.
З іншої сторони, плин твору, розвиток сюжету, зернини конфліктів - все на своєму місці, все йде як належить. От якби герої в автівці поспілкувалися в Вашому стилі - живою людською мовою, якщо вже з метафорами, то також з природними, які виростають з їх повсякденного життя і природного оточення... От прямо зараз відчуваю щось подібне до відчуття голоду і "приступов аппетита" - так волів би почитати ту філософічну розмову українською мовою у виконанні селян-українців, а не арабів середньовічних. Не ображайтеся! - бо Ваша українська то є алмаз і смарагд, і на стрази міняти ці камені не варто. Сам сенс розмови - достовірний, нема питань, сам колись таке запитував:
...Чому? Коли? За що? Навіщо?
Хто винен? Що робити? - теж
Різновиди таємних меж,
Хто зна: за ними кладовище
Чи простір інших узбереж?
Хто зна, чи варто намагатись
За межі рушить і знайти
Там гулку прірву пустоти,
Пігулку звільнення чи страти
Або свої старі сліди?

З найщирішою повагою, Максим

Щодо грудних дітей: в мене була підозра, що ви мали на увазі вік, а не спосіб харчування, але - погодьтеся - слово для передачі віку неточне, бо безумовно вказує саме на спосіб харчування. Власне, чи так буває - звісно, що буває як завгодно, але збіг виключних обставин - то вже трохи занадто. Життя, себто достовірність дисктує нам свої суворі закони ) З щирою повагою, Максим

© Максим Т, 01-08-2016

Михайло, усі мої діди-прадіди з села вийшли, не уявляю, чому б я став якось принизливо або зневажливо до них ставитися та очікувати незграбного варнякання. Але крайнощі є по обидві сторони золотої середини, ось в чому проблема. Як на мене - перетисли, і - як на мене - промова Івана почала нагадувати базікання Галахвастова, цирульника з-за Канави. Вийшло не літературно, а надлітературно. А Ви ж вмієте такою природною, такою чистою, такою струмково-криничною мовою! - ну, справа, звісно, Ваша, і тільки Ваша. З щирою повагою залишаюся, Ваш читач Максим

© анонім (93.74.142.—), 29-07-2016

Почну з грудних дітей. Певно, треба виправити в оригіналі. Мав на увазі двох дуже малих дітей і заліз у неприродну метафору. Таке теж буває, як і ота вагітність дуже скоро після пологів. Хоча народження двох дітей жінкою на протязі двох років - явище дуже поширене. Але не будемо про біологію.
Краще вже про високу мову героїв. Тут буду сперечатися. Звісно, в даному творі я, як і дуже часто, до речі, використовую відхід від звичної мови до дещо метафоричної. Все-таки я пишу літературний твір, несу якусь ідею, й маю її показати. А також хочу, аби твір звучав літературно-барвисто. Чомусь не до душі проста, як стіл після обіду, писанина.
Але, вибачившись чи пояснивши мотиви мого занурення у високі балачки, все ж зверну увагу на інше - все-таки люди, і сільські теж, мають не завжди прості й схематичні думки. Звісно, при вітанні на вулиці вони їх не висловлюють. А от у приватних розмовах трапляється всяке. Може, звісно, не з такими метафорами, які вжив я, дещо простіше, та все ж досить вдумливо й глибоко. А втім, дані думки на папір заносив теж сільський житель, фермер і так далі. Так що сільські тисяча і одна ніч, вважайте, прийшли й до нас. Бо при сучасних темпах розвитку інформаційних технологій селянин не надто відірваний від уявлень про бархани, а тим паче, ялини й птахів.
Оце вже наплів у чи то оправдання, чи то дискусію. Аж зашарівся. Хай йому грець, умієте ж зачепити. Але так, між іншим, і треба. Аби автор думав над своїм твором, а не медитував біля нього, як біля найдостойнішої, музеями заскленої, нірвани. Вибачайте вже, за індійську схоластику, чи як воно там зветься.
З повагою М.Н.

© Михайло Нечитайло, 29-07-2016

Корегування: Відвертим і безцінним надбанням Ваших творів завжди Є мова.
З повагою, Максим

© анонім (93.74.142.—), 28-07-2016

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.42816591262817 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Андрій Крижевський «Евотон: трансформація»: Цивілізації в погоні за джерелом енергії
Незважаючи на те, що в інтернеті регулярно проводяться конкурси на фантастичні оповідання, якісної української …
Буктрейлер новинки «Чи скучила за мною твоя борода?»
Новинка видавництва Nebo BookLab Publishing — «Чи скучила за мною твоя борода?» — найніжніша і найзворушливіша …
Бог помер. Людина теж: Огляд книги «Angry Bird» Джанікашвілі
«Angry Bird» — книжка сучасного грузинського письменника Баси Джанікашвілі, яка містить лише дві п’єси: …
Назустріч власній тіні: Огляд І книги серії “Земномор’я” Ле Ґуїн
Вигаданий світ, і чарівники, і їхня школа, і дракони — але все не таке, як можна очікувати. Більш дивне, …